Верховний Суд пояснив, коли виникає право на спадкове майно

0
3433
#image_title

Позивач прийняв у спадщину частину будинку після смерті дружини як спадкоємець першої черги за законом, оскільки постійно проживав зі спадкодавицею на час відкриття спадщини та подав до нотаріуса заяву про її прийняття. Відповідачка змінила замки на вхідних дверях і найняла охоронну фірму, яка не пускала позивача до будинку, тому він звернувся до суду з позовом про усунення перешкод у користуванні частиною житлового будинку.

Суд першої інстанції задовольнив позовну вимогу, проте апеляційний суд скасував рішення районного суду й відмовив у задоволенні позову. Вказав, що оскільки позивач не отримав свідоцтво про право на спадщину, то не набув права власності на спірне майно, а отже й не має права користуватися ним. Крім того, заяву про вступ у спадщину подала сестра спадкодавиці, вона також звернулася до суду з позовом про усунення позивача від права спадкування, визнання шлюбу між ним і спадкодавицею недійсним, ця справа перебуває на розгляді суду.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду скасував постанову апеляційного суду, залишив у силі рішення суду першої інстанції, зробивши такі правові висновки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов’язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Проте відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч. 3 ст. 1296 ЦК України).

Отже, спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є власником із часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.

Відсутність реєстрації права власності відповідно до Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не зумовлює позбавлення особи прав користування та володіння належним їй на праві власності майном.

У спадкоємця, який в установленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають із часу відкриття спадщини, тому такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном з використанням способів, визначених у гл. 29 ЦК України.

Після смерті дружини позивач у встановленому законом порядку прийняв спадщину, яка складається зі спірної частини будинку, тобто правові підстави користування позивачем спірною частиною житлового будинку змінилась, а не припинились.

З моменту відкриття спадщини позивач як спадкоємець першої черги, який прийняв спадщину відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України, набув право володіння та право користування спадковим майном і набуде право ним розпорядитися після оформлення спадщини.

Також колегія суддів зазначила, що наявність судового спору щодо спадкового майна не припиняє право позивача як спадкоємця на спадкове майно, а тому не є перешкодою для захисту такого права в судовому порядку до моменту, поки суд не встановить відсутність такого права.

Постанова Верховного Суду у справі № 463/6829/21-ц (провадження № 61-12264св22) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/109855002.

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Пожалуйста, введите ваш комментарий!
пожалуйста, введите ваше имя здесь