У роботі з текстами кожен з нас іноді припускається помилок. Не виняток і судді, особливо враховуючи їх значне робоче навантаження та обсяг документів, з яким їм доводиться працювати. Описки, які утруднюють чи роблять неможливим виконання рішення суду це — проблема. Шлях її вирішення — процедура їх виправлення у судовому рішенні.
Про її законодавче регулювання розповідає фахівчиня зі зв’язків із громадськістю та пресою Дніпровського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Вікторія Пльохіна.
Статтею 269 Цивільного процесуального кодексу передбачено, що суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки або арифметичні помилки, про що суд постановляє ухвалу. Відповідні положення містяться й у статтях 253 Кодексу адміністративного судочинства та у ст. 243 Господарського процесуального кодексу. Звернутися до суду із заявою про внесення виправлень можна незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Отже, процесуальні кодекси виокремлюють два види помилок:
– описка — зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Не вважаються опискою помилки, які не викривляють зміст, тобто неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо. Наприклад, зазначення неправильного місця народження померлої породжує помилку у свідоцтві про смерть і майбутні проблеми з документацією при прийнятті спадщини (справа № 201/5960/22).
– арифметична помилка — це помилка у визначенні результату підрахунку (пропуск цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення у зв`язку із використанням несправної техніки або неуважністю), тобто та помилка, яка суттєво впливає на вирішення спору. Наприклад, неправильна сума середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при відстороненні (справа № 203/267/22).
У той же час, не може бути виправленим застосування неправильних методик підрахунку або покладення в основу розрахунку невірних вихідних даних для проведення арифметичних обчислень за Постановою КАС ВС від 18.02.2020 у справі № 818/2/14. Також суддею можуть бути виправлені лише ті помилки, які допустив він сам, тобто він не може вплинути на помилки в оцінці експерта або в інших доказах.
При цьому, законодавство не надає будь-яких інших можливостей змінювати тексти своїх вже ухвалених рішень, навіть якщо суддя пізніше виявляє, що допущено помилку при оцінці доказів чи застосуванні права. Такі помилки може виправити лише суд вищої інстанції під час апеляційного/касаційного перегляду рішення.
Зазвичай питання про внесення виправлень у текст судового рішення вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала, і розглядається протягом 10 днів після її надходження.
Ухвала про внесення виправлень надсилається всім особам, яким видавалося чи надсилалося судове рішення, що містить описки чи арифметичні помилки.
За подання заяви про виправлення описки чи арифметичної помилки судовий збір не сплачується.
Ухвалу суду про внесення виправлень у судове рішення чи відмову у внесенні виправлень може бути оскаржено.