Із запровадженням в Україні Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з 01.01.2013 року) часто виникає питання, чи є чинними правовстановлювальні документи та їх реєстрація, що видані та виникли до цього моменту.
На теперішій час зустрічається позиція спеціалістів, які відправляють своїх клієнтів або користувачів реєструвати їхнє право власності в новому реєстрі, обгрунтовуючи свою вимогу тим, що нібито їх документи є “не актуальними” на сьогоднішній день.
Давайте спробуємо розібратись, чи є ця позиція обґрунтованою з правової точки зору.
Так, серед різноманітних документів на нерухомість наразі зустрічаються такі варіанти реєстрації права власності.
- Найактуальніша — реєстрація в новому електронному реєстрі, що розпочав своє функціонування з 01.01.2013 року (Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно), що здійснюється лише акредитованими державними реєстраторами, в тому числі нотаріусами.
- Реєстрація компетентним Бюро технічної інвентаризації (до 31.12.2012 року), що здійснювалась спочатку лише на паперових носіях (книгах), а пізніше і в електронному вигляді (Реєстрі прав власності на нерухоме майно).
На практиці, якщо право власності особи було зареєстровано БТІ вже в електронному Реєстрі, ніяких проблем взагалі не виникає. На даний момент цей Реєстр є архівною складовою нового Державного реєстру прав. Будь-хто може з легкістю перевірити факт такої реєстрації, отримавши інформацію з нового реєстру.
Проблеми найчастіше виникають з більш старими, так би мовити, документами, за якими реєстрації права власності здійснювалась БТІ лише в своїх книгах (тобто тільки на паперових носіях). Факт реєстрації права власності в даному випадку підтверджується штампом БТІ на документах, найчастіше зі зворотного боку документа.
Якщо хтось впізнав в останньому описі свої документи на нерухомість — такі правовстановлюючі документи є дійсними, актуальними та законними. Держава визнає вказану реєстрацію права власності, і жоден нотаріус не відмовить у здійснені нотаріальних дій. Єдиним нюансом є необхідність отримання підтвердження цієї реєстрації у Бюро технічної інвентаризації (що є звичайною практикою).
При цьому, особа може за власним бажанням перереєструвати своє право власності у новому реєстрі. Однак, це є законне право громадянина України, а не обов’язок.
