Статус комбатанта та цивільної особи, захищеної нормами міжнародного права, проаналізувала суддя ВС Надія Стефанів.
Поняття комбатантів, некомбатантів, захищених осіб за міжнародним приватним правом потрібно розглядати крізь призму міжнародного гуманітарного права, прав людини та норм міжнародного кримінального права. Також суддям, адвокатам, прокурорам важливо розуміти співвідношення злочинів, скоєних в умовах збройного конфлікту, передбачених КК України та міжнародними актами, для правильного тлумачення, кваліфікації, розгляду таких проваджень, отже – справедливого покарання винних.
На цьому наголосила суддя Верховного Суду у Касаційному кримінальному суді Надія Стефанів під час виступу 28 лютого 2023 року на форумі Асоціації адвокатів України «Війна та право».
Суддя зауважила, що є чотири види міжнародних злочинів: злочин геноциду, злочини проти людяності, воєнні злочини, злочин агресії. На ці злочини поширюється юрисдикція Міжнародного кримінального суду в Гаазі, деякі з них передбачені в національному законодавстві. Ключ для розуміння їхнього взаємозв’язку закладений у принципах міжнародного гуманітарного права та міжнародного права.
Спікерка акцентувала на тому, що війна росії проти України – грубе порушення міжнародного права. Міжнародне гуманітарне право є частиною міжнародного права і застосовується тоді, коли відбувається збройний конфлікт. Задля припинення воєнних дій на території України та притягнення винних до відповідальності наша держава звернулася за захистом до міжнародних судів, зокрема, в порядку ст. 12 Римського статуту Міжнародного кримінального суду та визнала юрисдикцію МКС стосовно деяких злочинів.
«Збройний конфлікт – це термін міжнародного гуманітарного права, і цей конфлікт відбувається тоді, коли одна держава окуповує, здійснює акт агресії щодо іншої держави. Міжнародне гуманітарне право – це право війни», – сказала Надія Стефанів.
Комбатанти, за Женевськими конвенціями, – це особи, які мають право брати участь у воєнних діях між державами, члени регулярних збройних сил сторони конфлікту (за винятком медичного і духовного персоналу), партизани за умови відкритого носіння ними зброї під час бою та при розгортанні в бойові порядки перед боєм і за наявності особи-керівника, відповідальної перед стороною конфлікту за їхні дії. Комбатантами можуть бути особи з цивільного населення неокупованої території, що стихійно взяло в руки зброю при наближенні супротивника і не встигло зорганізуватися в регулярні війська сторони конфлікту (за умови відкритого носіння зброї та поваги до законів і звичаїв війни). Окрім збройних сил, комбатантами також вважаються підрозділи поліції, прикордонної служби або аналогічних частин і підрозділів, що входять до складу збройних сил держави.
Обов’язковою ознакою комбатанта є виразний розрізнювальний знак, який видно здалеку. Такі особи зобов’язані носити ці знаки під час підготовки до військової операції або під час неї. Якщо ж комбатант не носить розрізнювального знака, але бере участь у нападі, то, потрапляючи в полон, втрачає статус комбатанта, на таку особу не поширюється статус військовополоненого, і її можна передати слідству та суду за участь у ворожих діях.
Надія Стефанів звернула увагу на те, що комбатант має відрізняти себе від цивільного населення, це один із його обов’язків. Партизанам дозволяється приховувати свій статус тільки на час, коли вони не можуть цього робити внаслідок характеру воєнних дій.
Суддя ВС зауважила, що право комбатанта брати безпосередню участь у бойових діях передбачає імунітет від переслідування за законні воєнні дії. При цьому комбатанти не мають такого імунітету щодо порушень міжнародного гуманітарного права – порушення законів і звичаїв війни, скоєння злочинів щодо захищених осіб.
Насамкінець Надія Стефанів зазначила, що якщо особа йде на ворога з «голими руками», то вона вважається цивільною і має статус захищеного, а якщо цивільна особа йде на ворога зі зброєю – то стає комбатантом і втрачає статус захищеності.
Зброєю вважається навіть незапалена пляшка «коктейлю Молотова». «Цивільна особа повинна розуміти, що, направляючи на комбатанта зброю, вона втрачає статус захищеності та дає можливість ворогу застосувати зброю проти неї», – резюмувала спікерка.
