Чоловік та жінка мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Поділ майна можливо здійснити за взаємною згодою, уклавши договір про поділ майна, що є у спільній сумісній власності.
Про це повідомляє Міністерство юстиції України.
Договір про поділ майна подружжям – це домовленість між чоловіком та дружиною про порядок та умови розподілу рухомого й нерухомого майна, що перебуває у спільній сумісній власності. Тож це дієвий інструмент для захисту майнових прав подружжя.
Не підлягає поділу майно, яке належить одному із подружжя на праві особистої приватної власності.
Згідно зі ст. 57 Сімейного кодексу України, особистою приватною власністю чоловіка та дружини є:
- Майно, набуте до шлюбу;
- Майно, набуте під час шлюбу, на підставі договору дарування або в порядку спадкування;
- Майно, набуте під час шлюбу, але за кошти, які належали чоловіку чи дружині особисто;
- Житло, набуте чоловіком чи дружиною під час шлюбу внаслідок його приватизації;
- Земельна ділянка, набута чоловіком чи дружиною під час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки;
- Речі індивідуального користування, навіть якщо вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя;
- Нагороди, премії, які чоловік чи дружина одержали за особисті заслуги;
- Нагороди, якщо буде встановлено, що він своїми діями (виховання дітей, ведення домашнього господарства) сприяв її одержанню;
- Кошти, одержані як відшкодування за пошкодження (втрату) речі, яка належала чоловіку чи дружині, а також як відшкодування завданої їй чи йому, моральної шкоди;
- Виплати, одержані за договорами страхування життя та здоров’я ( страхові виплати та виплати викупних сум);
- Майно, набуте чоловіком чи дружиною за час їхнього окремого проживання у зв’язку з фактичним припиненням шлюбних відносин;
- Якщо у придбання майна вкладені крім спільних коштів і кошти, що належали одному з подружжя, то частка у цьому майні, відповідно до розміру внеску, є його особистою приватною власністю.
Частки чоловіка та дружини є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між подружжям або шлюбним договором.