Під час судового засідання у кримінальному провадженні щодо порушення водієм правил безпеки дорожнього руху апеляційний суд розглянув справу без участі сторони захисту та постановив ухвалу.
Це рішення захисник оскаржив до касаційного суду, зазначивши, зокрема, про істотне порушення кримінального процесуального закону.
Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду скасував ухвалу апеляційного суду і призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції, вказавши таке.
У судовому засіданні апеляційний суд оголосив клопотання захисника про відкладення розгляду справи, оскільки у день засідання йому належало з’явитися до територіального центру комплектування з метою встановлення придатності до проходження військової служби, що підтверджувалося долученою копією відповідної повістки.
Заслухавши думку прокурора і представника потерпілого, які заперечили проти відкладення розгляду, суд продовжив розгляд справи по суті.
Своє рішення суд мотивував тим, що такі дії сторони захисту він оцінює як затягування судового розгляду та зловживання процесуальними правами, тому, зважаючи на те, що в апеляційній скарзі не ставиться питання про погіршення правового становища обвинуваченого, вважає за можливе здійснювати апеляційний розгляд без участі сторони захисту.
Як зазначив ККС ВС, висновок апеляційного суду щодо відсутності поважних причин неприбуття захисника не ґрунтується на матеріалах провадження.
Так, у ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено обов’язок громадянина з’явитися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що є особливо важливим у період воєнного стану у зв’язку з агресією проти України. Крім того, за невиконання цих вимог може наставати юридична відповідальність.
Захисник надав суду підтвердження обставин, на які посилався у своєму клопотанні. Суд жодним чином не поставив під сумнів існування цих обставин, однак не обґрунтував, чому виконання військовозобов’язаним захисником свого обов’язку не є поважною причиною неявки в судове засідання.
Посилання апеляційного суду на можливість розгляду справи без участі сторони захисту через те, що не йдеться про погіршення становища обвинуваченого, суперечить вимогам процесуального закону, оскільки ч. 4 ст. 405 КПК України передбачає, що неприбуття сторін не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи не повідомили про поважні причини свого неприбуття.
Суд апеляційної інстанції не обґрунтував свій висновок про відсутність поважних причин для неявки захисника і, провівши розгляд без його участі, позбавив сторону захисту можливості висловити свою позицію щодо наданих прокурором матеріалів.
Отже, апеляційний суд не забезпечив сторонам необхідних рівних умов для реалізації їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків, порушивши принципи рівності та змагальності сторін, що є істотним порушенням кримінального процесуального закону і підставою для скасування ухвали апеляційного суду.
Постанова ККС ВС у справі № 720/1277/20 (провадження № 51-655км22) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/109855140.