Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду залишив без задоволення касаційну скаргу захисника на судові рішення щодо особи, засудженої за погрозу насильством, вбивством стосовно працівника правоохоронного органу у зв’язку з виконанням ним службових повноважень (ч. 1 ст. 345 КК України) та погрозу насильством, вбивством стосовно судді у зв’язку з її діяльністю, пов’язаною зі здійсненням правосуддя (ч. 1 ст. 377 КК України).
Відповідно до вироку суду, залишеного без змін апеляційним судом, чоловіка визнано винуватим у тому, що він, перебуваючи в залі судових засідань міськсуду, куди його було доставлено як обвинуваченого для проведення судового засідання у кримінальному провадженні за ч. 2 ст. 187 КК України (розбій), умисно ображав прокурора, висловлюючись у його бік нецензурною лайкою, погрожував йому насильством та вбивством. Крім того, він висловлював претензії щодо проголошення вироку стосовно нього, умисно ображав головуючу в справі суддю нецензурною лайкою, погрожував їй насильством та вбивством.
У касаційній скарзі захисник поставив питання щодо безпідставного засудження особи за ч. 1 ст. 345, ч. 1 ст. 377 КК України.
Під час перевірки матеріалів кримінального провадження касаційний суд установив, що свої висновки про доведеність винуватості особи у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 345, ч. 1 ст. 377 КК України, та правильність кваліфікації її дій за цими нормами кримінального закону суд зробив на підставі доказів, досліджених та оцінених у сукупності з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, про що в судовому рішенні наведено докладні мотиви.
Той факт, що особа вчинила зазначені злочини, підтверджується показаннями потерпілих, свідків та даними, що містяться в аудіозаписах судових засідань.
Крім того, як зазначено в постанові ККС ВС, не заслуговують на увагу твердження захисника про неправильну кваліфікацію дій його підзахисного.
Частиною 1 ст. 345 КК України встановлено відповідальність за погрози вбивством, насильством або знищення чи пошкодження майна щодо працівника правоохоронного органу, а також щодо його близьких родичів у зв’язку з виконанням цим працівником службових обов’язків. Злочин вважається закінченим з моменту сприйняття змісту погрози.
Частиною 1 ст. 377 КК України передбачено відповідальність за погрози вбивством, насильством або знищення чи пошкодження майна стосовно судді, народного засідателя чи присяжного, а також стосовно їхніх близьких родичів у зв’язку з їхньою діяльністю, пов’язаною зі здійсненням правосуддя. Вказаний злочин визнається закінченим з моменту доведення погрози до відома потерпілого незалежно від її здійснення.
Згідно з матеріалами кримінального провадження встановлено, що потерпілі – прокурор і суддя – сприймали погрози обвинуваченого як реальні, тому що раніше він неодноразово був засуджений за насильницькі злочини.
Постанова ККС ВС у справі № 720/2182/18 (провадження № 51-6156км20) –https://reyestr.court.gov.ua/Review/95905246.
