
Найчастіше питання після розлучення чоловіка та жінки – це поділ спільного майна подружжям. Важливо знати свої права та обрати найкращий спосіб вирішення майнових питань. Тож розглянемо та проаналізуємо рішення Верховного Суду з приводу поділу спільного майна подружжям.
Постанова від 3 березня 2025 року у справі №752/3617/22.
У лютому позивачка звернулась до суду з позовом, у якому просила визнати за нею право власності на 1 / 2 частину квартири, в зв’язку з розлученням з відповідачем, яке відбулось в грудні. Позивачка зазначила, що у період шлюбу сторони спільно придбали квартиру, право власності на яку ,за її згодою, було зареєстровано на відповідача. Також, позивачка зазначила, що вона мала роботу та стабільний дохід, що свідчить про можливість заощадити суму коштів для придбання квартири.
Суд першої інстанції задовольнив позов та визнав право власності на 1 / 2 частину квартири.
Суд апеляційної інстанції погодився з рішенням суду першої інстанції, адже відповідач не надав суду першої інстанції доказів про придбання квартири за кошти, отримані ним від батька в подарунок (про що відповідач заявляв раніше).
Представником відповідача було подано касаційну скаргу до Верховного суду, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права. Він просив скасувати рішення першої інстанції та постанову апеляційного суду, і ухвалити нове рішення, яким буде відмовлено у повному обсязі в задоволенні позову.
Скаржник (відповідач) звертає увагу суду на те, що ця квартира надто дорога і за пів року шлюбу вони не мали можливості купити її самостійно. Також, відповідач заявив, що між ним та його батьком було укладено договір дарування коштів саме для купівлі квартири. Передачу коштів він підтвердив розпискою.
Під час укладення договору купівлі-продажу спірної квартири, позивачка надала заяву про згоду на укладення договору, що є доказом придбання нерухомого майна за спільні кошти подружжя.
Позиція Верховного Суду:
Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної власності. Кожна річ, набута під час шлюбу ( крім речей індивідуального користування), є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя. Також, у разі поділу майна, частки дружини та чоловіка є рівними.
Верховним Судом було встановлено, що спірна квартира, яка була придбана у період шлюбу – це майно, яке є спільним майном подружжя, а тому підлягає поділу між ними в рівних частинах, оскільки презумпція спільності права власності подружжя на це майно відповідачем не була спростована.
Аргументи відповідача щодо належності йому спірної квартири – не можуть бути підставою для скасування судових рішень, адже такі обставини відповідач не довів.
Отже, Верховний Суд постановив : касаційну скаргу залишити без задоволення.