25 января 2018 года Верховный Суд в составе коллегии судей Кассационного хозяйственного суда принял постановление, которым указал, что определение о замене стороны исполнительного производства может быть обжаловано отдельно от решения суда.
Как следует из обстоятельств дела, решением Хозяйственного суда города Киева от 24.09.2014 года. первоначальный иск был удовлетворен частично: взыскано солидарно с ДП «Степсон трейд» и ДП «Ф.Формула» в пользу ПАО КБ «Правэкс-банк» 8000000 грн. долга по кредиту, 403,48 грн. пени за несвоевременную уплату процентов, 54 726,11 грн. расходов по оплате судебного сбора. В остальной части иска, как и в удовлетворении встречного иска – отказано.
Во исполнение указанного судебного решения был выдан приказ, однако в апреле 2017 года ООО «Финансовая компания «Авистар» обратилось в Хозяйственный суд города Киева с заявлениями о замене стороны исполнительного производства и просило заменить взыскателя ПАО КБ «Правэкс-банк» правопреемником ООО «Финансовая компания «Авистар», поскольку на основании заключенного между ООО «ФК» Авистар «и ОАО КБ «Правэкс-банк «договора об уступке права требования по кредитным договорам от 27.12.2016р. ПАО КБ «Правэкс-банк»передал ООО «ФК «Авистар», в частности, свое право требования к ДП «Степсон трейд»и ДП «Ф.Формула» в размере 8000000 грн., что было предметом рассмотрения данного дела.
Постановлением Хозяйственного суда города Киева от 12.09.2017 года заявление ООО «ФК» Авистар» было удовлетворено: взыскатель ПАО КБ «Правэкс-банк» заменен правопреемником, однако ДП «Ф.Формула» сочло такую щамену незаконной и обратилось в суд апелляционной инстанции с жалобой, в которой просило отменить даное постановление Хозяйственного суда города Киева.
Определением Киевского апелляционного хозяйственного суда было отказано в принятии апелляционной жалобы ДП «Ф.Формула» поскольку по мнению Апелляционного хозяйственного суда решение о замене стороны исполнительного производства не подлежит обжалованию отдельно от решения суда по этому делу ввиду ч. 1 ст. 106 ХПК Украины.
В то же время, суд кассационной инстанции опроверг доводы Киевского апелляционного хозяйственного суда: кассационный суд обращает внимание, что право на суд, одним из аспектов которого является право на доступ к суду, не является абсолютным, оно по своему содержанию может подлежать ограничениям, особенно в отношении условий приемлемости жалобы на решение. Однако такие ограничения не могут ограничивать реализацию этого права таким образом или до такой степени, чтобы была нарушена сама суть права. Эти ограничения должны преследовать легитимную цель, и должна быть разумная степень пропорциональности между использованными средствами и поставленными целями (Решение Европейского суда по правам человека по делу Мушта против Украины от 18.11.2010 г.)/
Исходя из этого, коллегия судей Кассационного хозяйственного суда считает ошибочными выводы апелляционного хозяйственного суда по поводу того, что решение Хозяйственного суда города Киева о замене стороны исполнительного производства не подлежит апелляционному обжалованию отдельно от решения суда, поскольку указанное определение о замене стороны исполнительного производства принято судом на стадии исполнения решения, что делает невозможным его обжалование одновременно с обжалованием решения хозяйственного суда по данному делу.
Решение Верховного Суда в Едином государственном реестре судебных решений
Верховний Суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 січня 2018 року
м. Київ
справа № 910/7505/14
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
О.О. Мамалуй — головуючий, Л.В. Стратієнко, В.І. Студенець
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Дочірнього підприємства «Ф. Формула»
на ухвалу Київського апеляційного господарського суду
у складі суддів: В.В. Андрієнко — головуючий, Л.П. Зубець, М.А. Дідиченко
від 17.11.2017р.
за заявами Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авістар»
про заміну стягувача його правонаступником
за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Правекс-Банк»
до 1. Дочірнього підприємства «Степсон трейд»
2. Дочірнього підприємства «Ф. Формула»
про стягнення 10 683 557,01 грн.
та за зустрічним позовом Дочірнього підприємства «Степсон трейд»
до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Правекс-Банк»
про зміну договору
ВСТАНОВИВ:
1. Обставини, що передували прийняттю оскаржуваної ухвали
1.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.09.2014р. первісний позов задоволено частково, стягнуто солідарно з ДП «Степсон трейд» та ДП «Ф.Формула» на користь ПАТ КБ «Правекс-банк» 8 000 000 грн. боргу за кредитом, 403,48 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, 54 726,11 грн. витрат по оплаті судового збору. В іншій частині позову відмовлено. У зустрічному позові відмовлено.
26.11.2014р. на виконання вказаного судового рішення видано наказ.
1.2. У квітні 2017 року ТОВ «Фінансова компанія «Авістар» звернулося до Господарського суду міста Києва із заявами про заміну сторони виконавчого провадження та просило замінити стягувача ПАТ КБ «Правекс-банк» його правонаступником ТОВ «Фінансова компанія «Авістар».
Вказані заяви мотивовані тим, що на підставі укладеного між ТОВ «ФК «Авістар» та ПАТ КБ «Правекс-банк» договору про відступлення права вимоги за кредитними договорами від 27.12.2016р. ПАТ КБ «Правекс-банк» передав ТОВ «ФК «Авістар», зокрема, своє право вимоги до ДП «Степсон трейд» та ДП «Ф.Формула» у розмірі 8 000 000 грн., що було предметом розгляду даної справи.
1.3. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2017р. у справі №910/7505/14 заяви ТОВ «ФК «Авістар» задоволені, замінено стягувача ПАТ КБ «Правекс-банк» його правонаступником ТОВ «ФК «Авістар».
1.4. ДП «Ф.Формула» звернулося до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просило суд скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.09.2017р. у справі №910/7505/14.
2. Короткий зміст ухвали апеляційного господарського суду та мотиви її прийняття
2.1. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.11.2017р. у справі №910/7505/14 відмовлено у прийнятті апеляційної скарги ДП «Ф.Формула».
Апеляційний господарський суд виходив із того, що ухвала Господарського суду міста Києва від 12.09.2017р. про заміну сторони виконавчого провадження не підлягає оскарженню окремо від рішення суду у цій справі з огляду на ч. 1 ст. 106 ГПК України.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
3.1. Не погоджуючись із вказаною ухвалою апеляційного господарського суду, ДП «Ф.Формула» подало до касаційної інстанції касаційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати та направити справу для розгляду до суду апеляційної інстанції.
Скаржник, посилаючись на п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України, вказує, що суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на ухвалу про заміну сторони виконавчого провадження.
Також звертає увагу, що ухвала про заміну сторони виконавчого провадження винесена після прийняття господарським судом рішення у даній справі, на стадії виконання судового рішення, що унеможливлює її одночасне оскарження з рішенням господарського суду.
4. Позиції інших учасників справи
4.1. Відзиви чи заперечення на касаційну скаргу учасниками справи не подані.
5. Релевантні джерела права, акти їх застосування та мотиви, з яких виходить Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду при прийнятті постанови
5.1. В ч. 1 ст. 106 ГПК України в редакції від 03.08.2017р., визначений перелік ухвал місцевого господарського суду, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення місцевого господарського суду.
Ухвала про заміну сторони виконавчого провадження до цього переліку не віднесена.
Відповідно до ч. 2 ст. 106 ГПК України в редакції від 03.08.2017р., заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
5.2. Згідно з ч. 1 ст. 25 ГПК України в редакції від 03.08.2017р., у разі, зокрема, заміни кредитора чи боржника в зобов’язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до ст. 121-4 ГПК України в редакції від 03.08.2017р., у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за заявою державного виконавця, приватного виконавця або за заявою сторони господарський суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
5.3. За приписами п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
5.4. Касаційний господарський суд звертає увагу, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Мушта проти України від 18.11.2010р.)
5.5. Колегія суддів Касаційного господарського суду вважає помилковими висновки апеляційного господарського суду з приводу того, що ухвала Господарського суду міста Києва від 12.09.2017р. про заміну сторони виконавчого провадження не підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду.
Вказана ухвала про заміну сторони виконавчого провадження прийнята судом на стадії виконання рішення.
Таким чином, її оскарження одночасно з оскарженням рішення господарського суду у даній справі є неможливим.
5.6. Відмовляючи у прийнятті апеляційної скарги апеляційний господарський суд фактично позбавив скаржника права, передбаченого ст.129 Конституції України, на оскарження судового акта в апеляційному порядку.
6. Висновки суду касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги
6.1. З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права апеляційним господарським судом, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
6.2. Доводи скаржника про порушення судом апеляційної інстанції, зокрема, ст. 129 Конституції України, знайшли своє підтвердження при касаційному перегляді даної справи. За вказаних обставин оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню як така, що винесена з порушенням ст.129 Конституції України, а справа — направленню до суду апеляційної інстанції. При цьому, вирішення питання щодо розгляду справи в апеляційному суді відноситься до компетенції самого апеляційного суду. Тому вимоги скаржника про направлення справи до суду апеляційної інстанції саме для розгляду цієї справи задоволенню не підлягають.
Керуючись ч. 13 ст. 8, ст. ст. 300, 301, 304, 308, 310, 314, 315 ГПК України в редакції, яка діє з 15.12.2017р., Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Дочірнього підприємства «Ф. Формула» задовольнити частково.
Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 17.11.2017р. у справі № 910/7505/14 скасувати.
Справу направити до апеляційного господарського суду.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. О. Мамалуй
Суддя Л. В. Стратієнко
Суддя В.І. Студенець
