Новий закон про медіа змінить правила гри на медіаринку.

Добровільна реєстрація для сайтів та газет і онлайн під ковпаком Нацради

Закон вводить в законодавче поле поняття онлайн-медіа та передбачає, що сайти та газети можуть реєструватися добровільно. При цьому ті газети, які вже зареєструвалися, аби і далі залишатися в статусі зареєстрованих повинні протягом року після набуття чинності цим законом, тобто до 31 березня 2024 року повторно зареєструватися. В іншому разі вони можуть продовжувати працювати, однак вже як незареєстровані медіа.

Для реєстрації онлайн-медіа та газети мають подати заяву до Нацради з питань телебачення та радіомовлення  за формою, яка встановлена регулятором та зазначити в ній такі відомості:

1) для юридичної особи:

а) ідентифікаційні дані;

б) адреса, за якою здійснюється редакційний контроль, якщо вона не збігається з адресою місцезнаходження (для суб’єктів у сфері аудіовізуальних, друкованих та онлайн-медіа);

в) контактні дані (телефон, адреса електронної пошти);

г) прізвище, ім’я та по батькові керівника юридичної особи

ґ) кінцевий бенефіціарний власник (за наявності).

Якщо ж сайт планує реєструватися як ФОП, то у заяві потрібно зазначити такі відомості:

а) ідентифікаційні дані;

б) місце реєстрації або надання сервісу, контактні дані (телефон, адреса електронної пошти)

Також сайтам, які захочуть реєструватися, доведеться розкрити інтернет-адреси, за якими медіа доступне у мережі, а газетам – назву, вид, періодичність виходу.

Передбачена можливість і добровільної реєстрації блогерів. Автори документа запевняють, що лише в разі реєстрації вони потраплять під регулювання Нацради. Водночас закон залишає лазівку для регулювання через рішення органу співрегулювання, який буде створено за участі медіа та представників Нацради.

Перевагою реєстрації онлайн-медіа є менш суворі санкції за аналогічні порушення у порівнянні з незареєстрованими медіа та можливість отримати грант від держави. Однак фінансові операції онлайн-медіа з більшою ймовірністю потрапляють додатково під моніторинг Нацради з питань телебачення та радіомовлення.

Нацрада з питань телебачення та радіомовлення стає регулятором для онлайн-медіа

На практиці це означає, зокрема можливість для регулятора приходити з перевірками до нових підопічних.

Перевірку можуть, зокрема призначити через:

1) неподання, несвоєчасне подання або подання недостовірної та/або неповної інформації. Особливо цікаво в цьому контексті, хто буде визначати несвоєчасність подання;

2) надходження від фізичних осіб, державних органів, юридичних осіб, органів місцевого самоврядування, які свідчать про порушення ліцензії. За результатами перевірки регулятор ухвалює рішення про санкції стосовно медіа чи не ухвалює жодного рішення.

Бан медіа з російськими власниками та закриття підсанкційних ЗМІ без рішення суду

Підписаний закон визначає, що в разі, якщо серед власників чинних медіа буде виявлено пов’язаних осіб з рф, то реєстрація таких медіа скасовується Нацрадою.

Спрощено і процедуру анулювання ліцензії підсанкційних медіа. Тепер це може робити своїм рішенням Національна рада. Чинне до цього законодавство передбачало що анулювання ліцензії відбувається виключно за рішенням суду.

Для порівняння до набуття чинності законом про медіа анулювання ліцензій відбувається лише на підставі рішення суду.

Санкції, закриття без рішення суду, суди за два дні та амністія 

Закон передбачає загалом диференціацію санкцій до зареєстрованих і незареєстрованих медіа.

Зокрема зареєстровані медіа можуть отримати штраф за п’ять незначних порушень вчинених протягом місяця, тоді як для незареєстрованих передбачено штраф вже за 3 порушення. Для прикладу незначним порушенням вважається незазначення вихідних даних сайтом чи ненадання інформації за запитом Національної ради, “джинса”.

Заборона поширення за рішенням суду для незареєстрованого онлайн-медіа може настати після третього грубого порушення тоді як для зареєстрованого – планка у 4 порушення. Грубим порушенням буде вважатися поширення інформації про війну між Україною та рф як громадянський конфлікт.

Крім цього законодавець надав право Нацраді видавати заборону на тимчасове поширення сайтів, тобто можливість їх закривати. Автори запевняють, що закривати без суду лише незареєстровані ЗМІ. Дійсно стаття 116 закону про медіа визначає, що незареєстрований сайт можуть закрити в разі якщо його штрафували 5 разів протягом місяця за значні порушення (поширення інформації, яка принижує державну мову, відмова у проведенні перевірки Нацрадою та інше), за умови, якщо ці штрафи не було скасовано. Водночас закон чітко не прописує порядок застосування санкції, що, потенційно даватиме спокусу Нацраді зловживати санкційним інструментарієм. Також серед санкцій, які залишаються у розпорядженні Нацради є штрафи.

Ще однією новизною закону стане можливість розгляду справ проти медіа у суді протягом 2 днів. Зазначається, що прискорені суди проти медіа будуть відбуватися лише за наявності загрози національній безпеці та з метою запобігання заворушенням. Чи будуть застосовувати цю норму дійсно у виключних випадках покаже час.

Водночас перехідними положеннями документа встановлюється, що протягом року після набуття чинності законом, тобто до кінця березня 2024 року, Нацрада за більшість порушень буде виносити лише приписи, тобто без стягнень та судових і позасудових обмежень. Не потрапляють під амністію порушення пов’язані з «поширення недостовірних матеріалів щодо збройної агресії та діянь держави-агресора (держави-окупанта), її посадових осіб, осіб та організацій, що контролюються державою-агресором (державою-окупантом), у разі якщо наслідком цього є заклики до насильницької зміни, повалення конституційного ладу чи порушення територіальної цілісності, розпалювання ворожнечі чи ненависті».

Спільне регулювання у сфері медіа 

Ще однією новацією документа є спільне регулювання у сфері медіа за участі Нацради з питань телебачення та радіомовлення та обраних представників медіасфери.

Передбачається створення органів співрегулювання за участі працівників медіасфери та представників Нацради.

За членство в органі спільного регулювання треба буде сплачувати членські внески, розмір яких буде визначати правління органу спільного регулювання. Не можуть бути членом органу спільного регулювання медійники, які перебувають на ринку менш як 3 роки. Однак питання про прийняття нових членів до органу спільного регулювання буде вирішувати його правління.

Серед повноважень органу спільного регулювання розробка кодексів (правил) поширення інформації. Їх затверджувати має Нацрада. Тобто теоретично орган співрегулювання впливає на виписування штрафів та інших санкцій щодо медіа. Однак закон дозволяє проігнорувати напрацювання органу. Так само Нацрада може вчинити і з іншими напрацюваннями стосовно питань медіарегулювання. Тобто помножити на нуль саму ідею співрегулювання.

Джерело: SUD.UA