У 2023 році інфляція сповільниться до 18,7%, а реальний ВВП зросте лише маржинально – на 0,3%. Інфляція знижуватиметься і в наступні роки, а економіка повноцінно відновлюватиметься насамперед завдяки очікуваному зменшенню безпекових ризиків. Про це йдеться в щоквартальному Інфляційному звіті за січень 2023 року.
Інфляція почне знижуватися з цієї весни
У 2023 році інфляція сповільнюватиметься через жорсткі монетарні умови, уповільнення глобальної інфляції, налагодження логістики, адаптацію бізнесу та слабкий споживчий попит в умовах дефіциту електроенергії. Швидшому зниженню інфляції завадять наслідки повномасштабної війни.
У наступних роках ціновий тиск послабиться завдяки зниженню безпекових ризиків, налагодженню логістики та збільшенню врожаїв. У результаті інфляція сповільниться до 10,4% у 2024 році та до 6,7% у 2025 році. Однак вона дещо перевищуватиме цільовий діапазон НБУ 5% ± 1 в. п. через необхідність поступового приведення тарифів на житлово-комунальні послуги до ринкових рівнів. Натомість зростання цін на більшість товарів та послуг споживчого набору сповільниться до однознакового рівня. Зокрема, у 2024 році очікується суттєве зниження інфляції сирих продовольчих товарів та її стабілізація на рівні 3-4%.
Економічна активність у 2023 році залишатиметься слабкою, але поступово пожвавлюватиметься в міру зниження безпекових ризиків
Бізнес і населення продемонстрували високий рівень адаптивності у 2022 році. Цей чинник підтримуватиме економіку і надалі. Проте високі безпекові ризики все ще обмежуватимуть економічну активність у 2023 році, а дефіцит електроенергії позначатиметься ще й у 2024 році. Важливою передумовою, що дасть змогу уникнути спаду економіки, за підсумками поточного року, є підтримка стійкості енергетичної системи.
У 2024-2025 роках економіка відновлюватиметься завдяки зниженню безпекових ризиків та, як наслідок, покращенню споживчих та ділових настроїв, активізації споживання та інвестиційної діяльності в умовах налагодження виробничих і логістичних процесів та збереження значних фіскальних стимулів. Втім, реальний ВВП перебуватиме значно нижче свого потенційного рівня через значні втрати виробничого та людського потенціалу. За оцінками НБУ, у 2024 році економіка зросте на 4,1%, а у 2025 році – ще на 6,4%.
Базовий сценарій макроекономічного прогнозу НБУ не враховує можливість швидкої реалізації плану відновлення України з відповідним припливом інвестицій, що може суттєво пришвидшити економічне зростання.
Ринок праці гостро відчуватиме наслідки війни, але також повільно відновлюватиметься
Упродовж 2023 року безробіття залишатиметься на високому рівні (біля 26%). Надалі воно знижуватиметься завдяки розширенню попиту на робочу силу на тлі пожвавлення економічної активності. Очікується, що у 2024 році рівень безробіття зменшиться до 20%, а у 2025 році – до 17,6%. Безробіття залишатиметься вищим за свій природній рівень, ураховуючи, що процес відновлення виробничих потужностей та логістичних шляхів потребуватиме чимало часу.
Номінальні доходи домогосподарств підвищуватимуться, зокрема завдяки адаптації реального сектору до роботи в умовах високих ризиків та значним видаткам на оборону й безпеку. Водночас у реальному вимірі зарплати зростатимуть повільно через значну інфляцію: у 2023 році – на 3,3%, а у наступні два роки – ще на 6,5% та 4,3% відповідно.
Міжнародна допомога залишиться ключовим джерелом фінансування бюджетних потреб у поточному році
Попри розпочату консолідацію, фіскальна політика у 2023–2025 роках залишатиметься м’якою. Це необхідно для підтримки економіки під час війни та на етапі післявоєнного відновлення. У цьому році дефіцит бюджету залишиться двознаковим через все ще обмежені внутрішні можливості для мобілізації доходів за одночасно високих витрат. Однак надалі очікується його помітне звуження – до 6% ВВП у 2025 році.
Світова підтримка, зокрема нова програма з МВФ з фінансуванням, відіграватиме ключову роль у покритті бюджетних потреб, а також дасть змогу підтримувати міжнародні резерви на достатньо високому рівні. Вона разом із спільними діями НБУ та уряду з активізації ринку внутрішніх державних боргових запозичень дасть змогу уникнути емісійного фінансування бюджетного дефіциту.
Основним припущенням цього макропрогнозу є суттєве зниження безпекових ризиків з початку 2024 року завдяки успішним діям української армії
Це сприятиме повноцінному розблокуванню морських портів, зниженню премії за суверенний ризик та поверненню в Україну вимушених мігрантів. У прогноз також закладені припущення щодо започаткування нової програми з МВФ, проведення злагодженої монетарної та фіскальної політики, поступового нівелювання квазіфіскальних дисбалансів, зокрема в енергетичній сфері.
Крім оновлених макроекономічних прогнозів, у січневому Інфляційному звіті розглянуто низку спеціальних тем, зокрема:
- Чинники відхилення інфляції від цілі НБУ 5%
У 2022 році інфляційний тиск в Україні суттєво посилився через наслідки повномасштабної війни. Виробничі та логістичні витрати бізнесу зросли, а пропозиція товарів і послуг скоротилася унаслідок масштабного руйнування активів підприємств, пошкодження інфраструктури, порушення ланцюгів виробництва та постачання. Додатковий вплив на інфляцію мали й високі світові ціни на енергоресурси.
Водночас Національному банку вдалося зберегти контроль за динамікою цін, зокрема завдяки фіксації офіційного курсу. Підвищення облікової ставки НБУ в середині минулого року також сприяло зменшенню інфляційного тиску, незважаючи на ослаблену монетарну трансмісію.
Надалі для протидії тиску на обмінний курс, збереження макрофінансової стійкості та сповільнення інфляції НБУ утримуватиме жорсткі монетарні умови та вживатиме заходів для посилення монетарної трансмісії.
- Вплив дефіциту електроенергії (е/е) на економіку
Через цілеспрямовані атаки росії на енергетичну інфраструктуру в Україні утворився значний дефіцит е/е. Водночас, зважаючи на масштаби пошкоджень, енергосистема продемонструвала високу гнучкість та адаптивність. А завдяки пристосуванню бізнесу економіка й надалі працює, хоча на менших рівнях потужностей.
НБУ розглянув два сценарії подальшого розвитку подій з дефіцитом е/е. Базовий – передбачає відносно швидке відновлення енергосистеми завдяки ремонтам та оперативним поставкам обладнання. Песимістичний – враховує суттєвіші руйнування енергогенеруючих підприємств або магістральних мереж, тимчасову зупинку окремих блоків АЕС через зниження маневреності системи, суттєві втрати у тепло- та газопостачанні, а також тимчасові тривалі відключення е/е в дефіцитних областях України.
Дефіцит е/е призводить до зниження обсягів виробництва та скорочення споживчого попиту. За реалізації базового сценарію від’ємний внесок у ВВП у 2023 році оцінено НБУ в 1,9 в. п., а у 2024 році – ще в 0,6 в. п. Натомість, якщо реалізується негативний сценарій, то внесок буде суттєвішим – 3,6 в. п. та 1,5 в. п. відповідно у 2023 та 2024 роках.
Дефіцит е/е також призводить до втрат зовнішньої торгівлі, передусім через збільшення імпорту нафтопродуктів та енерготоварів. У базовому сценарії втрати у 2023 році оцінено у 2 млрд дол. США та ще в 0,5 млрд дол. США у 2024 році, в негативному – 4 млрд дол. США та 1,2 млрд дол. США відповідно.
Внаслідок зростання виробничих витрат бізнесу проінфляційний вплив енергетичного терору посилиться порівняно з попереднім роком та в ІІ-ІІІ кварталах 2023 року становитиме 3 в. п., а наприкінці року знизиться до 2 в. п. за реалізації як базового, так і песимістичного сценаріїв. У другому сценарії вищий тиск з боку витрат компенсується слабшим сукупним попитом.
Поточний макропрогноз НБУ ґрунтується на базовому сценарії.
- Параметри державного бюджету України у 2023 році
Запланований дефіцит державного бюджету у 2023 році є нижчим, ніж фактичний показник 2022 року (без урахування грантів у доходах), а первинний дефіцит різко звужується. Отже, уряд має намір зміцнити фіскальну дисципліну, що дасть змогу підтримати макроекономічну стабільність та зменшити ризики для стійкості державних фінансів.
Бюджет на поточний рік формувався та виконуватиметься в умовах надзвичайної невизначеності, тому ймовірним є неодноразовий перегляд його параметрів протягом року. Усі параметри бюджету перебувають під значним ризиком, однак основні з них сконцентровані в ресурсній частині. Зокрема, втрати економіки з огляду на дефіцит електроенергії містять ризики для отримання планових податкових надходжень. За обмеженого потенціалу оптимізації видатків в умовах війни з наявними ризиками їх збільшення в разі погіршення безпекової ситуації та втрат критичної інфраструктури це може розширити дефіцит бюджету порівняно з плановим показником.
Перспективи отримання закладеного в бюджет зовнішнього фінансування (на рівні 38,2 млрд дол. США) поліпшилися з моменту ухвалення проєкту бюджету. Однак обсяги фінансування залишаються доволі амбітними. Водночас фактичні обсяги залучень уряду на внутрішньому борговому ринку, ураховуючи заходи НБУ та Міністерства фінансів з пожвавлення цього ринку, можуть виявитися більшими, ніж закладалося в бюджет.
- Монетарна політика в умовах значного структурного профіциту ліквідності: в пошуках дієвого рецепту
Значний структурний профіцит ліквідності, сформований масштабними програмами монетарного та фіскального стимулювання під час коронакризи, у 2022 році став серйозною проблемою як для провідних центральних банків (ЦБ), так і для ЦБ країн з ринками, що розвиваються (Emerging market). Він, зокрема, був вагомим чинником рекордного зростання світової інфляції та суттєво обмежував можливості центробанків впливати на темпи зростання цін.
Для вирішення цієї проблеми з метою посилення ефекту від підвищення ставок все більше провідних центробанків згортали програми QE (кількісного пом’якшення) та переходили до QT (кількісного стиснення). Центробанки країн з ринками, що розвиваються, разом із підвищенням ключових ставок активно застосовували різні інструменти з поглинання ліквідності банків.
Наприклад, ЦБ Польщі, Молдови, Єгипту, Індії та Гани для посилення ефекту від підвищення ключової ставки збільшили нормативи обов’язкових резервів. Центральний банк Угорщини додатково до підвищення нормативів обов’язкових резервів здійснює емісію власних боргових інструментів різної строковості. А центробанк Індонезії пішов далі і доповнив комбінацію заходів із посилення монетарної трансмісії та стримування інфляційного тиску продажем державних облігацій зі свого портфеля.
НБУ ще до війни зіштовхнувся з проблемою надмірного профіциту ліквідності банківської системи. Для нівелювання можливих негативних наслідків для макрофінансової стабільності НБУ напрацював комплекс заходів з оптимізації структурного профіциту ліквідності, які поступово втілює з листопада 2022 року. Зокрема, збільшує нормативи обов’язкового резервування, використовуючи їх як інструмент посилення монетарної трансмісії.