Розмір аліментів має бути достатнім для задоволення основних потреб дитини та визначається з урахуванням низки юридично значимих факторів. З метою гарантування справедливого підходу до визначення розміру аліментів закон встановлює чіткі орієнтири, якими керується суд при ухваленні рішення.
Про це повідомляє Міністерство юстиції України.
Основні критерії, що враховуються судом
За вибором одного з батьків, з ким проживає дитина, аліменти можуть стягуватися у частці від доходу платника або у твердій грошовій сумі.
Під час визначення їх конкретного розміру суд оцінює сукупність таких юридично значимих обставин:
- стан здоров’я та матеріальне становище дитини й платника аліментів;
- наявність інших утриманців у платника, зокрема дітей, непрацездатних чоловіка/дружини, батьків;
- наявність майна та майнових прав, у тому числі рухомого й нерухомого майна, грошових коштів, корпоративних прав, прав інтелектуальної власності;
- доведені витрати платника, зокрема на придбання цінного майна, якщо вартість таких витрат перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи та не підтверджено законне походження коштів;
- інші обставини, що мають істотне значення, відповідно до вимог сімейного законодавства.
Мінімальний та рекомендований розмір аліментів
Законодавство встановлює імперативну норму: мінімальний розмір аліментів не може бути меншим за 50% прожиткового мінімуму, визначеного для дитини відповідного віку.
Водночас рекомендований розмір аліментів дорівнює повному прожитковому мінімуму для дитини, і суд може визначити саме такий обсяг утримання, якщо фінансові можливості платника це дозволяють.
При встановленні наявності витрат, які істотно перевищують задекларований дохід, та у разі відсутності доказів законного джерела походження коштів, суд не обмежується розміром офіційного заробітку платника та може визначити розмір аліментів на підставі встановлених фактичних обставин.