Якщо спадкодавець при житті не залишив заповіту, спадкування здійснюється за законом відповідно до Цивільного кодексу України (далі – Кодекс).
Про це нагадує Міністерство юстиції України.
Спадкування – це перехід майна, прав та обов’язків померлої особи (спадкодавця) до її спадкоємців. Згідно з Кодексом, в Україні існує два види спадкування: за заповітом та за законом. У випадку, коли померлий не висловив свою волю у формі заповіту, право на спадкування одержують особи, визначені Кодексом.
Спадкоємці одержують право на спадкування почергово, в залежності від ступеня спорідненості (глава 86 Кодексу). У разі відсутності спадкоємців попередньої черги,кожна наступна отримує право на спадкування.
В Україні існує всього 5 черг спадкоємців:
- Перша черга – діти спадкодавця, один із подружжя, який пережив спадкодавця та батьки. Діти, які були народжені не в зареєстрованому шлюбі, але у свідоцтві про народження зазначені батько та матір, або щодо яких встановлено у судовому порядку факт батьківства, мають такі ж самі права на спадщину, як і ті, що народжені у шлюбі.
- Друга черга – рідні брати та сестри спадкодавця, дід і баба з боку матері та батька;
- Третя черга – рідні дядько та тітка спадкодавця;
- Четверта черга – особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менше п’яти років до моменту відкриття спадщини;
- П’ята черга – інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Також до п’ятої черги належать утриманці спадкодавця, які не були членами його сім’ї, але отримували від нього матеріальну допомогу ( що була для неї єдиним або основним джерелом засобів для існування) не менше п’яти років.
Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними. Спадкоємці мають можливість за усною угодою між собою, змінити розмір частки спадщини у когось із них (якщо це не стосується рухомого майна). Якщо це стосується нерухомого майна або транспортних засобів, то спадкоємці можуть зробити це лише за письмовою угодою, посвідченою нотаріусом.