Воєнний стан та загальну мобілізацію в Україні продовжили до 20 травня законами № 8419 та № 8420. Загальна мобілізація означає перехід країни на забезпечення воєнних потреб в усіх сферах, не тільки в забезпеченні військовослужбовців на фронті.
Воєнний стан дозволяє законодавчій та виконавчій владі організувати оборону країни та перевести функціонування всіх сфер для забезпечення функціонування армії, промисловості та захисту громадян.
Під час воєнного стану і загальної мобілізації призвати можуть усіх військовозобов’язаних, резервістів та призовників, повідомляє «NV».
Що таке воєнний стан та загальна мобілізація
Воєнний стан ― це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Загальна мобілізація ― це механізм спрямування усіх ресурсів країни на її захист від нападника. Загальна мобілізація стосується не тільки військової сфери, а й економічної й політичної. Загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
Обмеження під час воєнного стану
Під час воєнного стану обмежуються деякі права громадян в країні. Стаття 64 Конституції України передбачає, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.
Тому, не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями: 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 Конституції України.
Коли закінчиться воєнний стан
Введення і правовий статус воєнного стану регулюється Законом Про правовий режим воєнного стану. Зокрема, стаття 5 пояснює механізм введення воєнного стану:
- РНБО України подає на розгляд Президентові України пропозиції щодо введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях;
- Президент України у разі прийняття відповідного рішення видає указ про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях і негайно звертається до Верховної Ради України щодо його затвердження та подає одночасно відповідний проект закону;
- ВРУ затверджує Указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, який підлягає негайному оголошенню через засоби масової інформації або оприлюдненню в інший спосіб
Воєнний стан може вводитися до 90 днів. Для продовження режиму воєнного стану необхідно затвердити новий Указ Президента України про продовження воєнного стану, або він автоматично завершується після закінчення строку.
Хто підлягає мобілізації в Україні
В Україні призивають чоловіків з досвідом служби та без досвіду. Під час загальної мобілізації можна призивати військовозобов’язаних, призовників та резервістів, які є на військовому обліку ― це чоловіки від 18 до 60 років. Жінки військовослужбовиці або жінки військовозобов’язані від 18 до 60 років можуть бути мобілізовані добровільно.
Мобілізувати можуть чотири категорії осіб:
- Військовозобов’язані та резервісти з досвідом служби;
- Призовники, які вже пройшли строкову службу;
- Військовозобов’язані, які не мають досвіду служби;
- Обмежено придатні під час воєнного стану чоловіки;
Чоловіків, які не мають досвіду служби мають проходити навчання перед відправкою на фронт, яке передбачає злагодження, навчання тактиці та стрільбі зі зброї, тривалістю не менше місяця. Військовослужбовці запасу можуть бути призвані для перепідготовки, пояснив начальник управління персоналу штабу Командування Сухопутних військ ЗСУ Роман Горбач.
«В першу чергу, звичайно, відбирається особовий склад, який вже мав досвід проходження військової служби. Такі військовослужбовці можуть направлятися безпосередньо до бойових військових частин. Всі решта військовозобов’язані запасу, які не проходили до цього військової служби, можуть бути призвані тільки до навчальних військових частин або до вищих навчальних військових закладів для перепідготовки. Як мінімум, це 1 місяць, а якщо більш складні спеціальності, то й на довший термін. І після того вони направляються до військових частин», ― підкреслив він.
Хто має право вручати повістки
Відповідно до пункту 56 Положення оповіщення громадян про призов на строкову військову службу та їх прибуття на призовні дільниці здійснюється за розпорядженнями керівників районних ТЦК.
Вручення повісток здійснюють уповноважені на це особи:
- представники органів місцевого самоврядування;
- керівники підприємств, установ, організацій, незалежно від підпорядкування і форми власності;
- представники закладів освіти;
- посадові особи районного (міського) ТЦК.
Співробітники ТЦК, представники органів місцевого самоврядування повинні мати при собі розпорядження голови ТЦК зі своїми іменами про те, що вони мають право видавати повістки, а також службове посвідчення. Керівники підприємств, установ, організацій одержують розпорядження голови ТЦК про видачу повісток співробітникам.