При цьому згідно з даними Державної служби статистики України, у 2021 році приблизно 3,06 мільйона фізичних осіб (19,5% від загальної кількості робочої сили) визначали себе як неофіційно зайнятих, тобто таких осіб, що працюють не за умовами офіційного працевлаштування і не є зареєстрованими фізичними особами-підприємцями.
У той же час за даними дослідження Київської школи економіки, близько 300 тисяч водіїв, які займаються перевезеннями легковими автомобілями на замовлення, співпрацюють з адміністраторами онлайн-сервісів («цифровими платформами»). З них 4% вже є фізичними особами-підприємцями, а від 63% до 100% із постійно зайнятих – будуть, ймовірно, готовими здійснювати свою діяльність офіційно, але без оформлення статусу фізичної особи-підприємця та з оподаткуванням своїх доходів за ставкою в межах 5-6% від надходжень.
Загалом фіскальний ефект оцінюється у 1 939 млн грн з потенційно можливих 2 520 млн грн, тобто, приблизно 80% від потенційно можливого. Щодо інших категорій неофіційно зайнятих, то відповідно до даних операторів цифрових платформ потенційний фіскальний ефект становить: 1) в сфері онлайн-доставки, де залучені кур’єри (близько 15-20 тисяч кур’єрів) – понад 200 млн грн на рік додаткових надходжень бюджету; 2) у сфері онлайн-сервісів замовлення послуг (близько 400 тисяч неофіційно зайнятих) – близько 3 млрд грн.
Проектом закону передбачається запровадження спеціального режиму оподаткування доходів, отриманих фізичними особами від здійснення окремих видів діяльності (далі – спеціальний режим). При цьому скористатися таким режимом зможуть фізичні особи, які не є самозайнятими і відповідають низці критеріїв (зокрема, щодо відсутності працівників, видів діяльності тощо).
З цією метою законопроектом пропонується:
1) встановити, що доходи, отримані фізичною особою в рамках спеціального режиму, оподатковуються за ставкою 6%, якщо сума отриманого доходу протягом року не перевищує 153 розмірів мінімальної заробітної плати, а у разі перевищення такої суми – застосовується ставка 18% до суми перевищення;
2) визначити поняття «оператор цифрової платформи», а також покласти на них обов’язок щодо надання контролюючому органу інформації про суми доходів, отримані з використанням цифрової платформи фізичними особами, які повідомили оператора цифрової платформи про застосування спеціального режиму;
3) передбачити, що порушення строків подання інформації контролюючим органам про доходи фізичних осіб, які застосовують спеціальний режим, спричиняє притягнення до відповідальності операторів цифрових платформ – як резидентів, так і нерезидентів з урахуванням відповідних особливостей;
4) визначити новий об’єкт оподаткування у вигляді доходу фізичної особи, отриманого від здійснення окремих видів діяльності, а також передбачити, що податкове зобов’язання за таким об’єктом визначається контролюючим органом у спеціально встановленому порядку;
5) встановити, що фізична особа, яка застосовує спеціальний режим, має право відкрити спеціальний рахунок виключно в одному самостійно обраному нею банку, доступному для вибору під час подання заяви про застосування спеціального режиму;
6) передбачити, що під час зарахування коштів на спеціальний рахунок фізичної особи, яка застосовує спеціальний режим, банк зобов’язаний здійснювати передавторизацію операції зі сплати податку за рахунок таких коштів. Банк завершує операцію зі сплати податку у день граничного строку сплати податку за відсутності факту надходження від фізичної особи, яка застосовує спеціальний режим оподаткування доходів, повідомлення про оскарження податкового повідомлення-рішення контролюючого органу;
7) визначити, що для фізичної особи, яка застосовує спеціальний режим оподаткування, податкове зобов’язання визначається контролюючим органом з використанням даних реєстраторів розрахункових операцій (крім тих фізичних осіб, які провадять діяльність виключно через співпрацю з цифровими платформами) та/або операторів цифрових платформ. При цьому фізична особа зобов’язана забезпечити наявність та/або перерахувати на спеціальний рахунок суму коштів, достатню для своєчасного перерахування банком суми узгодженого податкового зобов’язання. У разі неможливості банком сплатити (перерахувати) до бюджету грошове зобов’язання у зв’язку із відсутністю/недостатністю коштів на спеціальному рахунку та за відсутності факту його оскарження, банк повідомляє контролюючому органу про неможливість перерахування суми узгодженого податкового зобов’язання, а грошове зобов’язання стає податковим боргом платника податку, який підлягає стягненню;
8) передбачити, що особа, яка застосовує спеціальний режим оподаткування, здійснює усі розрахунки виключно за допомогою реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій незалежно від способу розрахунків відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», за винятком розрахунків за послуги, що надаються з використанням цифрових платформ.
Фізична особа, яка застосовує спеціальний режим оподаткування доходів, має право здійснювати такі види діяльності:
1) надання послуг із догляду за хворими, особами з інвалідністю, недієздатними або обмежено дієздатними особами, особами похилого віку;
2) надання послуг таксі, та інші послуги перевезення легковими автомобілями;
3) кур’єрська діяльність (послуги з доставки на дім);
4) проведення ремонтних робіт об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості;
5) надання послуг перекладу;
6) дресирування та догляд за домашніми тваринами;
7) діяльність із організації та проведення святкових заходів (тамада, ведучий);
8) діяльність у сфері охорони здоров’я людини, яка не потребує ліцензії (діяльність медсестер, фізіотерапевтів або іншого парамедичного персоналу у сфері оптометрії, гідротерапії, лікувального масажу, трудотерапії, логопедії, хіроподії, гомеопатії, мануальної терапії, голковколювання, діяльність психоаналітиків, психологів і психотерапевтів);
9) послуги з виконання фоторобіт;
10) послуги домашньої прислуги;
11) послуги з догляду за дитиною;
12) послуги, пов’язані з очищенням та прибиранням житлових приміщень за індивідуальним замовленням фізичних осіб;
13) послуги з ремонту на дому одягу та побутових текстильних виробів;
14) послуги з ремонту на дому трикотажних виробів;
15) послуги з ремонту на дому шкіряних галантерейних та дорожніх виробів;
16) послуги на дому з ремонту радіотелевізійної та іншої аудіо- і відеоапаратури;
17) послуги на дому з ремонту електропобутової техніки та інших побутових приладів;
18) послуги на дому з технічного обслуговування і ремонту музичних інструментів;
19) перукарські послуги на дому;
20) послуги на дому з манікюру та педикюру.