Сьогодення змушує нас майже щогодини долати життєві виклики. А наявність зараз постійної роботи і стабільного заробітку дуже важлива – бо робота на сьогоднішній день для нас, насамперед, інструментом виживання. Адже, якщо немає роботи — то немає їжі, одягу, житла. І звичні слова «А кому зараз легко?» зовсім не втішають. Людина проводить на роботі багато часу і віддає їй чимало сил. Інколи життєві обставини змушують шукати й додаткову роботу.
Про це розповідають спеціалісти БПД.
Згідно частиною 2 статті 21 Кодексу законів про працю працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.
Сумісництвом вважається виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у роботодавця – фізичної особи.
Працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу.
Якщо особа планує працювати за сумісництвом, то їй потрібно подати до роботодавця заяву про прийняття на роботу за сумісництвом. Після цього роботодавець видає наказ про прийняття на роботу за сумісництвом. У наказі обумовлюється режим роботи та порядок оплати праці.
Запис про роботу за сумісництвом, за бажанням працівника, заноситься до трудової книжки за основним місцем роботи на підставі довідки з місця роботи за сумісництвом.
При цьому особа не можете виконувати свої трудові обов’язки одночасно (в одні й ті ж години) за основним місцем роботи і місцем роботи за сумісництвом.