Яка відповідальність за дискримінацію в Україні

0
2939
Blurred people in Dotonbori road in the Namba District, Osaka - Japan.

Чи часто люди зустрічаються з дискримінацією? Чи багато з нас взагалі можуть ідентифікувати цю проблему? Щоб вирішувати проблему, потрібно знати нормативну базу та інструменти захисту своїх прав, розповідають фахівці БПД.

Наприклад, дискримінація за ознакою статі – ситуація, за якої особа та/або група осіб за ознаками статі, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними, зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами або привілеями в будь-якій формі, встановленій Законом України “Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні”, крім випадків, коли такі обмеження або привілеї мають правомірну об’єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними. Про дискримінацію говорять, якщо дії чи бездіяльність спрямовані на:

  • обмеження прав жінок чи чоловіків;
  • унеможливлення користування правами;
  • унеможливлення здійснення на рівних підставах прав і свобод людини.

Отже, людину не можуть обмежувати в якомусь праві тільки через те, що вона – жінка чи чоловік. Таке можливо тільки, якщо є  обґрунтована мета і це здійснюється у належний спосіб. Відповідно до законодавства жінкам і чоловікам мають забезпечуватись рівні права та можливості при  працевлаштуванні, при просуванні кар’єрними сходинками на роботі, під час підвищення кваліфікації та перепідготовки.

Дискримінація при наданні відпусток по догляду за дітьми

Наприклад, чоловікам раніше часто відмовляли у відпустці по догляду за дитиною. Деяким батькам доводилось навіть в суді відстоювати свої права доглядати за дитиною замість матері.

У 2021 році прийнято Закон України  «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення рівних можливостей матері та батька у догляді за дитиною» від 15 квітня 2021 року № 1401-IX, яким законодавчо зрівняно права чоловіків і жінок на відпустку по догляду за дитиною. Тепер відповідні норми передбачені Кодексом законів про працю України, зокрема частиною третьою статті 179 визначено, що за бажанням матері або батька дитини одному з них надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з виплатою за ці періоди допомоги відповідно до законодавства.

Це дає рівні можливості і батькові, і матері дитини для поєднання роботи і виконання сімейних обов’язків. Такі ж можливості мають і інші члени сім’ї, наприклад, баба або дід. Також Закон України «Про відпустки» доповнено новим поняттям – відпустка при народженні дитини тривалістю до 14  календарних днів, яку оплачуватиме своїм  коштом роботодавець. Мова йде про відпустку терміном до 14 днів, яку можуть взяти:

– чоловік, дружина якого народила дитину;

– батько дитини, якщо він не одружений з матір’ю дитини, але проживають спільно, пов’язані спільним побутом, та мають взаємні права і обов’язки;

– бабуся або дідусь, чи інший повнолітній родич дитини, який фактично доглядає за нею, якщо мати (батько) дитини є одинокою матір’ю (батьком).

Якщо в родині виховуються діти чи повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, то право на додаткову відпустку також мають як чоловік, так і дружина. Так само рівні права на скорочений робочий день мають батько і мати таких діток.

Дискримінація в оголошеннях про вакансії

Згідно зі ст. 24-1 Закону «Про рекламу» забороняється в рекламі про вакансії (про прийом на роботу) висувати вимоги за ознаками:

  • раси,
  • кольору шкіри,
  • віку,
  • статі,
  • стану здоров’я,
  • інвалідності,
  • підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД,
  • сексуальної орієнтації,
  • політичних,
  • релігійних та інших переконань,
  • членства у професійних спілках або інших громадських об’єднаннях,
  • етнічного та соціального походження,
  • сімейного та майнового стану,
  • місця проживання,
  • за мовними або іншими ознаками, не пов’язаними з характером роботи або умовами її виконання.

Наприклад, роботодавець під час прийняття претендента на певну посаду (яка не передбачає виконання специфічної роботи, яка може виконуватись виключно чоловіками) відмовляв у працевлаштуванні жінці, посилаючись на те, що на зазначену посаду розглядаються резюме виключно чоловіків. Так було зовсім нещодавно. І багато хто просто мовчки пропускав вакансію і продовжував пошуки роботи.

Тепер ситуація змінилась накраще! Адже 08січня 2022 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України “Про рекламу” щодо протидії дискримінації за ознакою статі» від 10 вересня 2021 року № 1750-IX  https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1750-20#Text

За вказування у вакансіях бажаної статі працівника будуть штрафувати. Штраф складатиме 10-кратний розмір мінімальної заробітної плати, у 2022 році це – 65 000 грн. Тож порада для роботодавців та HR-менеджерів – будьте уважні з оголошеннями про вакансії, інакше можна отримати немалий штраф. Порада до шукачів роботи – фіксуйте порушення і направляйте офіційні скарги. Тільки так ми зможемо позбутись дискримінації!

Що робити, якщо ви зіштовхнулись з дискримінаційним оголошенням про вакансію?

Зафіксуйте оголошення на фото- або відео, зробіть скріншоти екрану, збережіть посилання на сторінку.

Направте офіційне звернення до Державної служби України з питань праці (далі – Держпраці).

Скарга до Держ праці (сканована копія) направляється в електронному вигляді на адресу – [email protected].

Письмове звернення направляється на поштову адресу рекомендованим листом з повідомленням про вручення:, вул. Десятинна, 14, м. Київ, 01601, телефон для консультацій Держпраці – (044) 288 10 00.

Сайт Держ праці – https://dsp.gov.ua/.

Як відбуватиметься накладення штрафів?

5 серпня 2022 року постановою Кабінету Міністрів України  № 863 затверджено Порядок сплати рекламодавцями до державного бюджету штрафів за порушення вимог Закону України «Про рекламу» щодо реклами послуг із працевлаштування.   https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/863-2022-%D0%BF#Text

У разі виявлених порушень людина має зафіксувати їх та направити офіційне звернення до Держпраці. За результатами розгляду справи складається акт перевірки. За наявності підстав для накладення штрафу посадовими особами Держпраці видається розпорядчий документ про накладання штрафу за порушення вимог статті 24-1 Закону України “Про рекламу” щодо реклами про вакансії (прийом на роботу). Рекламодавці сплачують суму штрафу в державний бюджет за місцем їх державної реєстрації як юридичних осіб або ФОП на рахунки, відкриті в органах Державного казначейства. Термін сплати штрафу – 15 днів з дня вручення або отримання поштою розпорядчого документа Держпраці. Якщо рекламодавець не сплатив штраф вчасно і не оскаржив його, то штраф стягується в судовому порядку.

Дискримінаційні зображення в рекламі

Дискримінаційна реклама за ознакою статі – це реклама, що містить твердження та/або зображення щодо інтелектуальної, фізичної, соціальної чи іншої переваги однієї статі над іншою та/або щодо стереотипності ролі чоловіка та жінки, що:

  • пропагує принизливе та зневажливе ставлення;
  • принижує гідність людини за ознакою статі;
  • демонструє насильство за ознакою статі;
  • використовує зображення тіла людини (частини тіла) виключно як сексуального об’єкта з метою привернення уваги споживача та/або посилання (слова, звуки, зображення) на сексуальні стосунки, що не стосуються рекламованого продукту чи способу його споживання.

Тож коли ми зустрічаємо оголене жіноче тіло і натяки «Ви захочете ще!», оголений чоловічий торс з букетом і натяк «Хай стоїть у кожній хаті!» – знайте – це сексизм, дискримінація за ознакою статі і за це можна притягнути до відповідальності. Важливо, зафіксувати подібні рекламні вироби, за можливості – номери рекламних конструкцій та територію, де вони розміщені, і написати скарги.

Відповідальність за порушення законодавства про рекламу

Особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону. Отже, за поширення дискримінаційних зображень в рекламі несуть  відповідальність:

— рекламодавці, винні:

  • у замовленні реклами продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом;
  • у наданні недостовірної інформації виробнику реклами, необхідної для виробництва реклами;
  • у замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом;
  • у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами та у замовленні розповсюдження реклами, в якій не дотримано встановлені законом вимоги щодо її змісту;
  • у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно;

– виробники реклами, винні у порушенні прав третіх осіб при виготовленні реклами;

– розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.

Державні органи можуть звертатися до суду з позовами про заборону відповідної реклами та її публічне спростування. Контроль за дотриманням законодавства України про рекламу у межах своїх повноважень здійснюють  органи, визначені статтею 26 Закону України «Про рекламу». Це, зокрема, і Держпродспоживслужба, Держпраці, Національна рада телебачення та радіомовлення, тощо.

Відповідний орган державної влади має право:

  • вимагати від рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами усунення виявлених порушень вимог законодавства;
  • вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю;
  • надавати (надсилати) рекламодавцям, виробникам та розповсюджувачам реклами обов’язкові для виконання приписи про усунення порушень;
  • приймати рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження;
  • приймати рішення про зупинення розповсюдження відповідної реклами.

Якщо має відбутись розгляд справи про порушення, то органи державної влади зобов’язані повідомляти про це рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами не менше ніж за п’ять робочих днів до дати розгляду справи.

З метою захисту інтересів суспільства, держави, споживачів реклами і учасників рекламного ринку вищезазначені державні органи можуть:

  • звертатися до суду з позовами про заборону відповідної реклами та її публічне спростування.
  • накладати штрафи.

Розміри штрафів – 5-кратна вартість реклами. Може накладатись такий штраф, наприклад, у разі:

  • замовлення реклами/розповсюдження реклами продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом;
  • недотримання встановлених законом вимог щодо змісту реклами та замовлення розповсюдження реклами, в якій не дотримано встановлені законом вимоги щодо її змісту;
  • порушення порядку розповсюдження реклами;
  • порушення прав третіх осіб при виготовленні реклами.

Якщо виявлені порушення повторяться протягом року, то і штраф буде подвоєно.

Як зафіксувати дискримінацію за ознакою статі?

Це можуть бути фото рекламної продукції або носіїв реклами, переписки, публікацій про вакансії, письмові відмови, фото зовнішньої реклами, посилання на сайти, відеозаписи програм тощо.

Якщо ви бачите бігборд з порушенням, то сфотографуйте його декілька разів, щоб було добре видно і зображення, і номер обладнання, і його розташування. Це потрібно для подальшої ідентифікації порушника законодавства і притягнення його до відповідальності.

Куди звернутись зі скаргою?

Відповідні докази (роздруківки, описи)  разом з письмовим зверненням потрібно направити до уповноважених державних органів.  Так, скарги на неналежну дискримінаційну рекламу варто направляти:

  • щодо захисту прав споживачів реклами (наприклад, реклама на бігборді, реклама товарів, робіт, послуг, що містить ознаки сексизму, дискримінації) – до Держпродспоживслужби (Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів) –вул. Б. Грінченка, 1, м.Київ, 01001, цілодобова гаряча лінія (Call-центр) – (044) 364 77 80, (050) 230 04 28, електронна пошта – [email protected]; щодо реклами в ефірі телерадіоорганізацій усіх форм власності – до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення –  вул. Прорізна, 2, м. Київ, 01601,електронна адреса – [email protected];
  • щодо реклами у сфері фінансових послуг – до Національного банку України    вул. Інститутська, 11-б, м. Київ, 01601, телефон: 0 800 505 240 або (044) 298 65 55, електронна адреса –  [email protected];
  • щодо реклами про вакансії (прийом на роботу) – до Держпраці: 01601, м. Київ, вул. Десятинна, 14, телефон для консультацій Держпраці – (044) 288 10 00, електронна адреса – [email protected].

Уповноважений з прав людини

У залежності від ситуації, яка склалась внаслідок дискримінації за ознакою статі, особа також має право звернутись за захистом порушених прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, який здійснює парламентський контроль щодо запобігання будь-яким формам дискримінації щодо реалізації людиною своїх прав і свобод, у тому числі – дискримінації за ознакою статі. Звернення подаються в письмовій формі протягом року після виявлення порушення прав і свобод людини і громадянина.

Письмові звернення до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини можна надсилати за адресою: вул. Інститутська, 21/8, м. Київ, 01008 або скановану копію – на електронну пошту: [email protected]. Контакт-центр Омбудсмана 0-800-501-720. У зверненні можна зазначити поштову або електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про засоби зв’язку з ним.

Місцеві органи влади

В органах виконавчої влади та органах місцевого самоврядування визначається уповноважена особа (координатор) з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, запобігання та протидії насильству за ознакою статі та передбачено створення відповідальних  підрозділів, які мають розглядати і вирішувати вищезазначені питання на місцевому рівні. Де знайти відповідальних осіб у кожному конкретному населеному пункті – звертайтесь письмово із зазначеного питання до органів місцевого самоврядування – виконкомів сільських, селищних, міських, районних у місті рад.

Суд

Особа, яка вважає, що стосовно неї було застосовано дискримінацію за ознакою статі, має право звернутись за захистом свого порушеного права до суду. Частиною першою статті 23 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» визначено, що особа має право на відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, завданих їй унаслідок дискримінації за ознакою статі.

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Пожалуйста, введите ваш комментарий!
пожалуйста, введите ваше имя здесь