В Україні ухвалили закон із протидії рейдерству

Верховна Рада України прийняла Закон №3774 щодо удосконалення механізму протидії рейдерству.

Серед новацій, передбачених Законом:

 Визначається алгоритм дій державного реєстратор у разі виявлення ним факту використання його ідентифікаторів доступу до ДРП або ЄДР іншими особами (наприклад, у разі постійних, але безуспішних кібератак, які наші реєстри зазнають з 24 лютого).

У разі такого виявлення реєстратор зобов’язаний невідкладно, але не пізніше наступного робочого дня, повідомити Мін‘юсту про зазначений факт, а також про усі відомі йому рішення (дії) у відповідному державному реєстрі, прийняті (виконані) з неправомірним використанням таких ідентифікаторів.

Запроваджується присічний строк на звернення зі скаргою

(так, нарешті, вирішується проблема скарг на реєстраційни дії, з моменту вчинення яких минуло декілька років).

Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора можуть бути оскаржені до МЮ, якщо з моменту прийняття відповідного рішення, здійснення дії чи бездіяльності їх вчинення НЕ минув 1 рік, а рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Мін’юсту –6 місяців з дня прийняття відповідного рішення, здійснення дії чи бездіяльності.

Наразі з огляду на відсутність відповідного обмеження Мін’юст розглядає скарги на рішення, з моменту прийняття яких минуло багато років, що, звісно, не сприяє стабільності цивільного обороту.

Якщо з дня прийняття оскаржуваного рішення, здійснення дії або бездіяльності сплинуло більше місяців, а у випадку оскарження рішення територіального органу Мін’юсту – більше місяця, скаржник

обов’язково має зазначати у скарзі відомості про дату, коли дізнався про порушення своїх прав.

. Строк оскарження рішення територіального органу Мін‘юсту збільшено з 15 днів до 1 місяця.

Крім того, визначені правила обрахування строків подання скарги.

Розширено коло рішень, що прийматимуться за результатами розгляду скарг.

Так, скарга повертатиметься, якщо вона:

подана особою, яка не має на це повноважень;

НЕ містить відомостей про прізвище, ім’я, по батькові (найменування) скаржника, його місце проживання (місцезнаходження), суть (реквізити) оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності, обставини, якими обґрунтовується порушення прав скаржника, дату, коли скаржник дізнався про порушення своїх прав (якщо зазначення такої дати є обов’язковим).

Повернення скарги НЕ позбавляє права на повторне її подання у встановленому порядку.

Крім того, перебіг строку на оскарження ЗУПИНЯТИМЕТЬСЯ з дня подання скарги до дня її повернення скаржнику, що важливо для скаржника, який подаватиме скаргу повторно після її повернення та усунення недоліків.