Депутати повторно ухвалили Закон «Про адміністративну процедуру»

0
342

294 голосами «За» народні депутати повторно ухвалили Закон «Про адміністративну процедуру». Верховна Рада України вже голосувала за Закон у 2 читанні, проте Президент застосував вето зі своїми пропозиціями. У четвер, 17 лютого, Парламент прийняв пропозиції Президента та вдруге підтримав закон в цілому.

Враховані пропозиції Президента:

  • щодо непоширення дії Закону на сфери громадянства та надання притулку в Україні; нагородження державними нагородами, національної безпеки і оборони, здійснення помилування;
  • щодо строків набрання чинності Закону протягом 18 місяців із завданням Кабінет Міністрів України підготувати та подати на розгляд парламенту пропозиції щодо внесення відповідних змін до законодавчих актів.

«Різні і складні процедури отримання однопорядкових державних послуг, відмови у їх наданні з формальних причин, відсутність будь-яких обґрунтувань при прийнятті індивідуальних, а насамперед – негативних для людини рішень, складна судова процедура їх оскарження – це далеко не повний перелік проблем, з якими часто стикалися пересічні громадяни. Очевидно, що така ситуація давно потребувала як законодавчих, так і практичних змін, щоб змінити відношення населення до інституцій держави. Одним із найвагоміших кроків на цьому шляху і має стати Закон «Про адміністративну процедуру», – розповідає Людмила Кравченко, Директор Департаменту публічного права Міністерства юстиції України, член робочої групи Мін’юсту 2018-2020 рр.

Цей закон запроваджує чіткі та зрозумілі правила дій при прийнятті рішення органом влади про права та обов’язки фізичних і юридичних осіб, спрямований на забезпечення гарантованих Конституцією України прав осіб.

Робота над цим законом розпочалась в далекому 1998 році із початком реформування адміністративних правовідносин в Україні. Участь у ній протягом більше 20 років брали науковці, провідні фахівців та правники (і не лише у галузі адміністративного права), зарубіжні експерти, представники громадськості. Законопроєкт неодноразово був предметом правової експертизи європейських колег і отримував схвальні відгуки та експертні висновки.

Слід зауважити, що закон про адмінпроцедуру за своїм змістом – це аналог процесуальних кодексів у судах, але для органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

Одне із ключових місць у комплексному розумінні суті адміністративної процедури посідають, насамперед, принципи, за якими вона здійснюється (верховенства права, рівності перед законом, обґрунтованості та визначеності, неупередженості адміністративного органу, тощо), які наповнені конкретними правовими механізмами та визначають права і обов’язки учасників адміністративної процедури.

«Саме матеріальна частина вітчизняного адміністративного законодавства досі не мала чітко визначених принципів, якими має керуватися публічна адміністрація під час розгляду питання щодо забезпечення прав та інтересів особи. Закон же акумулює в собі не тільки фундаментальні принципи, які визначені в спеціальному законодавстві (верховенство права, рівність учасників, гласність, неупередженість та справедливість тощо), але й вводить нові. Такими принципами є, зокрема, принцип обґрунтованості, добросовісності і розсудливості, презумпції правомірності дій та вимог особи, офіційності, гарантування права особи на участь в адміністративному провадженні, гарантування ефективних засобів правового захисту тощо», – пояснює член робочої групи Мін’юсту 2018-2020 рр. Ганна Булгакова.

В цілому Закон «Про адміністративну процедуру»:

  • спрямований на реалізацію положень Конституції України (частина друга статті 19, стаття 40);
  • має стати «загальним»/рамковим нормативно-правовим актом з єдиними правилами дій при прийнятті рішення органом влади про права та обов’язки осіб;
  • є частиною адаптації національного законодавства до права Європейського Союзу (Угода про асоціацію, Рекомендація Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам про добре адміністрування).

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Пожалуйста, введите ваш комментарий!
пожалуйста, введите ваше имя здесь