10 грудня 2021 року Міністерством фінансів України затверджено Узагальнюючу податкову консультацію щодо деяких питань розміру сукупних вимог кредитора до юридичної або фізичної особи – боржника, який має враховуватись для віднесення такої заборгованості до безнадійної.
Вказаною консультацією надано роз’яснення щодо розміру сукупних вимог кредитора до юридичної або фізичної особи-боржника, який може враховуватись для віднесення такої заборгованості до безнадійної відповідно до підпункту «ґ» підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 розділу І Податкового кодексу України.
Відповідно до підпункту «ґ» підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 розділу І Податкового кодексу України (ПКУ) безнадійною є прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство, а для фізичних осіб — заборгованість, що не перевищує 25 відсотків мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб).
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства (КзПБ) боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо розмір прострочених зобов’язань боржника перед кредитором (кредиторами) становить не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати.
Таким чином, враховуючи норми КзПБ, підпункт «ґ» підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ застосовується для визнання безнадійною заборгованості фізичних осіб та фізичних осіб – підприємців за умови, що така заборгованість прострочена понад 180 днів, а розмір суми боргу становить менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати, та за умови, що безспірність вимог кредитора за такою заборгованістю підтверджено документально (договором та первинним документом, який визнає заборгованість, зокрема, визнаною претензією, актом звірки з боржником, листом боржника).
Відповідно до статті 34 КзПБ для порушення справи про банкрутство боржника-юридичної особи необхідно подання до господарського суду заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство, яка має містити відомості, передбачені цією статтею. При цьому, мінімально встановлений законодавством розмір безспірних вимог кредитора для порушення справи про банкрутство не визначений.
Виходячи з цього, при провадженні у справі про банкрутство юридичної особи визнання вимог кредитора здійснюється на будь-яку суму заборгованості.
Отже, норма підпункту «ґ» підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ після введення в дію КзПБ не підлягає застосуванню для заборгованості юридичних осіб.
Таким чином, для визнання заборгованості юридичних осіб безнадійною потрібно досліджувати інші підстави, визначені в підпункті 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 розділу І Податкового кодексу України.
