Всі ми проводимо багато часу у соціальних мережах, а особливо під час війни слідкуємо за новинам, виражаємо та відстоюємо свою думку стосовно подій які відбуваються в нашій країні. Емоції переповнюють від бажання досягнути справедливості чи донести свою позицію опоненту, однак слід пам’ятати, що наші висловлювання в соціальних мережах можуть нашкодити як нам, так і оточуючим.
Про це розповідає фахівчиня Регіонального центру з надання БВПД у Вінницькій області Анастасія Семенюк.
Законодавство України чітко розмежовує вільне вираження власних думок та вимагає поваги до честі й гідності оточуючих. Необережне або умисне порушення меж закону може призвести до наступних правопорушень.
Згідно ст. 297 Цивільного кодексу України «Публічне вираження неповаги, негативні вислови в бік конкретної особи, присвоєння принизливих “ярликів” чи звичайний репост брудної інформації – це все порушення цивільних прав людини»
Також законодавство (ст. 276-280 ЦК України)передбачає право постраждалої особи зобов’язати кривдника до:
- публічного вибачення;
- спростування інформації;
- грошового відшкодування;
- публікації тексту відповіді в своєму профілі, тощо.
У даному випадку діє презумпція добропорядності, а отже необхідність доказування покладається саме на порушника.
Ваші дії, коли ви зазнали наклепу
- необхідно визначити особу порушника;
- підготовити документи, котрі підтверджують образливий матеріал (скріншот);
- зібрати медичні висновки про погіршення стану здоров’я чи понесення матеріальних збитків;
- направити до суду цивільний позов з відповідним обґрунтуванням.
Слід також зазначити, що висловлювання словесні, письмові чи за допомогою технічних засобів, які містять явно виражене неприязне ставлення, образу, спрямовані на розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті, на приниження національної честі та гідності, або образу почуттів громадян, можуть стати підставою для порушення кримінальної справи (ст. 161 КК України).
Якщо з’являються погрози вбивством – це також може потягти кримінальну відповідальність. Незалежно від того, яким чином вони отримані – через мережу Інтернет, від третіх осіб, телефоном чи особисто.
Під час війни соціальними мережами шириться велика кількість фейків та неправдивої інформації. Якщо ви невпевнені в достовірності матеріалів краще утримуватися від необдуманих постів, так як це може обернутися неочікуваними проблемами. Поширювання неправдивих чуток, що можуть викликати паніку серед населення або порушення громадського порядку є адміністративним правопорушенням (ст. 173-1 КУпАП)
Такі дії тягнуть за собою відповідальність у вигляді штрафу (примітка- до 255 гривень) або до місяця виправних робіт з відрахуванням 20 % заробітку.
Необхідно пам‘ятати, більш радикальні публічні заклики до погромів, підпалів, знищення майна, захоплення будівель чи споруд, насильницького виселення громадян, що загрожують громадському порядку, а також розповсюдження, виготовлення чи зберігання з метою розповсюдження матеріалів такого змісту, тягнуть за собою кримінальну відповідальність (ст. 295 КК України).
Довідково: В постанові у справі № 761/7795/17 від 04 липня 2018 р. Верховний Суд зазначив, що доказування позивачем обґрунтованості позову, а саме поширення інформації відповідачами та її недостовірності, має відбуватися у загальному порядку, оскільки презумпцію добропорядності виключено зі ст. 277 ЦК України в 2014 році.
