Переважна більшість запитань дописувачів сторінки Держприкордонслужби у Facebook пов’язана із ситуацією щодо виїзду за кордон окремих категорій чоловіків віком від 18 до 60 років.
Держприкордонслужба надала роз’яснення стосовно чоловіків, які постійно проживають, працюють, мають договірні зобов’язання за кордоном.
Вищим військовим керівництвом дана категорія визначена виключенням. Вона не була прописана у ПКМУ №57. Процедурою вибуття на постійне місце проживання за кордон передбачено надання відповідного дозволу Державною міграційною службою України. Цей дозвіл передбачає і погодження з військового комісаріату. Відповідно людина, яка вибула, втратила зв’язок, вона не стоїть на обліку в тому чи іншому військовому комісаріаті і не є військовозобов’язаною, тому ця людина може спокійно перетнути кордон. Якщо ж людина фактично проживала за кордоном, але не оформила своє вибуття за офіційною процедурою не знялася з обліку у військкоматі, на жаль, вона не може вибути з України.
Це не роз\яснення. а формальна відписка. Коли в довоєнний період громадянам видавалися дозволи для роботи та проживання за кордоном, місцеві бюрократи жодним чином не спрямовували отримувачів таких дозволів до Державної міграційної служби за наданням ДОЗВОЛУ на постійне місце проживання за кордоном. Постанова КМУ №57 з нами з 20 століття і її почали якось пристосовувати до реальності аж зараз, як півень в відоме місце клюнув. Факт такий : громадянин отримав дозвіл на роботу за кордоном, не з власної волі, а завдяки корумпованій Українській системі, так як на Батьківщині виявився непотрібний, а зараз ця ж система пояснює чому громадянин втратив право на працю ще й там, де сам знайшов. Сумно.