Як подбати про дитину, якщо ви знаходитесь в укритті?
Як краще говорити з дитиною під час евакуації?
Як підібрати слова, якщо хтось з батьків пішов на війну?
Як подбати про дитину, якщо ви знаходитеся з нею в укритті
Нам потрібно чесно і дуже короткими фразами відповідати на питання дітей, навіть на найбільш тривожні. Пояснити, що зараз у нашій країні війна, але наша армія зупиняє всі сили ворога.
Робити акцент: «Наша армія дуже сильна».
Пояснити сигнали сирени: «Коли ти чуєш сирени, це означає, що наша армія поруч, вона виявила небезпеку і бореться з нею. І це означає, що про нашу безпеку дбають».
Треба запевняти дитину, що зараз ми в безпеці.
Які слова нам обирати: «Я дорослий, я тебе захищу, я з тобою. У нас є план, я знаю, що робити. Дивись, скільки людей разом, і як наша армія нас захищає».
Не соромити за страх, дозволяти виявляти будь-які емоції. Не порівнювати з іншими, навпаки – бадьорити: «Ти молодець, ти так гарно справляєшся. Ти мій герой, ти моя героїня».
Переміщуючись в укриття, взяти із собою іграшку чи іншу улюбену річ, чи стискати руку. Або зробити з хусти мотанки. Просити дитину, щоб обійняла нас міцно-міцно.
Робити будь-які вправи, що задіюють тіло: вправи на розтягування, потягування та інші. Можна бити стіну, упиратися в стіну.
Треба напрявляти рух дитини: стрибати в класики, стрибати можна сидячи на сідницях. Дати гру в телефоні. Підлітки можуть дистанціюватися, уникати всього, сидіти в Tik-tok, не реагувати. Це їх спосіб впоратися з напругою.
Варто дати їм конкретне доручення і дати можливість проявити емоції.
Важливо разом співати і надати дитині можливість в малюванні, ліпленні, складанні лего, трансформувати напругу.
Уявити себе, сім’ю, місто, країну під веселкою, під захисним куполом. Малювати, створювати уявні та зроблені з підручних матеріалів захищені простори.
Якщо дитина бліда, розгойдується, не реагує на контакт, варто розтерти руки, мочки вух, дати шоколад і солодкий чорний чай. Взяти на руки, похитати, почати співати пісню, яку він пам’ятає. Звертатися на ім’я, говорити: «Мама й тато поруч».
Потім дати пограти тетріс на телефоні чи пограти в «Дартс». Або гру, пов’язану з просторовим сприйняттям.
Якщо батько чи мати захищає країну
Нам треба бути готовими до будь-яких емоцій дитини – до її істерики, крику, благань не йти.
Відчуйте, будь ласка, силу свого наміру і силу своєї любові. Це буде зовсім істотним, якщо ви самі проявлятимете емоції. Але, будь ласка, не заперечуйте емоції дитини.
Нехай вам вистачить любові і сил не сердитися і не відсторонюватися від її проявів.
Ви можете сказати: «Твій батько/твоя мати – герой/героїня. Завдяки йому/їй зараз так багато людей, дітей та дорослих можуть бути у безпеці. Для батька/мати найважливіше, щоб ти міг/могла стати щасливим/щасливою.
І за тебе, і за всіх дітей України вони зараз дають відсіч ворогам. Він/вона – герої, і ти герой/героїня. Тобі так складно, але ти так тримаєшся. І я дуже вдячний/вдячна тобі за це.
Мені найбільше в світі хотілося б бути весь час поруч із тобою. І моя любов завжди у тобі, у кожній твоїй клітинці. Прислухайся до серця».
Ви можете покласти руку на серце дитини.
«Ти чуєш, воно каже: «Люблю, люблю, люблю.» І моя любов завжди в тобі, де б я не був. Я зроблю все можливе, щоби бути з тобою і щоби ми перемогли».
Міцно обійміть дитину. Можливо, сфотографуйтеся з нею, щоб у дитини була можливість у будь-який момент спиратися на ваш образ.
Якщо це можливо, дайте дитині свою річ. Будь-що: браслет, пояс, брелок. Це – ваша матеріальна частка. Обіцяйте, що при можливості будете виходити на зв’язок.
Не йдіть не попрощавшись. І обов’язково бережіть себе.
Правила підтримки, якщо родина евакуюється з дитиною
Перший етап. Інформація
Дитині важливо сказати: «Ми робимо все можливе, щоб ти був у безпеці, щоб ми були у безпеці. Зараз нам з тобою важливо виїхати у безпечне місце. В інше місто чи країну. Ми будемо весь час із тобою. Разом з нами їде дуже багато дітей та дорослих. Ми їхатимемо поїздом/машиною/ автобусом.
Нас зустрінуть дуже добрі люди і допоможуть. Ти бачиш, скільки довкола нас хороших людей? Набагато більше, ніж поганих».
В цей момент важливо, щоб ваш голос звучав стійко та впевнено. Реакції дитини можуть бути різними. Важливо бути готовими до того, що дитина розплачеться і скаже, що не хоче залишати будинок, друзів та іграшки.
Ми підтримуємо її почуття: «Мені теж дуже сумно і мені так шкода, що тобі доводиться через це проходити. Якби я могла, я б усе зробила, щоб війна припинилася і все було як раніше.
Дивись, який ти герой. Ти нам так допомагав і був таким сміливим. Зараз нам дуже важлива твоя допомога, щоб ми були в безпеці.
Спочатку ми матимемо тимчасовий будинок, а потім ми повернемося до нас додому. Я тебе дуже любою і ми обов’язково впораємось».
Якщо це можливо, запитайте: «Що б ти хотів взяти з дому, найважливіше?»
«Хочеш, я сфотографую будинок?» – якщо будинок цілісний.
Дитина може запитати: «ми їдемо назавжди?» Важливо відповісти, що ви не знаєте, на скільки. Можна відповісти: «Доки не стане безпечно».
Якщо дитина питає: «А де ми будемо жити?» – скажіть обов’язково те, що вам відомо. Може так: «У нас буде тимчасовий будинок. Можливо, ми житимемо з великою кількістю людей».
Коли дитина питає: «А я не побачу більше своїх друзів?» – ми можемо відповісти: «Я впевнений, що побачиш. І ми зможемо їм дзвонити та писати. А ще у тебе неодмінно з’являться нові. У тебе будуть і старі, і нові друзі».
Якщо батько дитини залишається в Україні, ми можемо сказати: «Ми їдемо з тобою вдвох. Тато приєднається як тільки зможе або ж ми до нього повернемося.
Він буде робити все можливе, щоб скоріше бути з тобою, бо ти – його сонечко і він тебе дуже любить. Твій тато – герой, як і ти. Ми будемо молитися за тата і наша любов буде з ним, а його з нами».
Дитина може плакати, кричати. Намагайтесь витримати її почуття без осуду та відчуття провини. Коли дитина заспокоїться, ми можемо спитати: «Яку іграшку ти хочеш взяти з собою?»
Якщо ви їдете в іншу країну, візьміть, будь ласка, кілька книг, які були б написані вашою мовою. Це буде дуже важливо. Дорогою показуйте дитині фотографії цієї країни.
Другий етап. Правила
«Зараз дуже важливо, щоб ти нам у всьому допомагав. Ти робитимеш те, про що ми тебе просимо, будеш завжди поруч, нікуди не тікатимеш, ні з ким чужим не йдеш, постараєшся не вередувати. Нам у дорозі не завжди буде зручно, але ми точно впораємося. Домовилися?»
І обов’язково потиснути дитині руку: «Дякую, я знала, що на тебе можна покластися».
Важливо переконатися, що дитина знає своє ім’я, прізвище, імена та прізвища батьків та дорослих, які її супроводжують.
Покладіть у кишеню дитині лист з її та вашими даними.
Дайте дитині доручення, яке їй під силу. Наприклад, стежити за її рюкзачком, відповідати за іграшку, пити воду та вам нагадувати.
В дорозі
Дитині важливо відчувати нашу опору. Перша опора – це дотик. Частіше торкайтеся її. Друга – ваш погляд. Дивіться на дитину як тільки можливо лагідно, як ви вмієте. І ваш голос. Розмовляйте з ним/нею, співайте пісні.
Коли дитина тривожиться, вона може стати гіперактивною, тривожною, примхливою, млявою. Це – нормальні реакції.
Будь ласка, якщо дитина скаржиться, слухайте її не перебиваючи, не виправдовуючись, даючи можливість спертися на ваше терпіння та розуміння.
Дитині важливо чути: «Дякую за те, що ти так допомагаєш нам у дорозі. Я бачу, як тобі складно, але ти справляєшся».
Якщо є щось, що ви робили у цей час, на який потрапляє дорога, регулярно, обов’язково повторюйте це у дорозі: читайте казку перед сном, співайте пісню, обіймайтеся. Вимовляйте слова, які для вашої дитини звичні. Можливо, це секретні слова у вашій сім’ї.
Це дасть дитині відчуття стабільності. Придумайте кілька ігор, в яких ви будете перенаправляти увагу та енергію дитини. Можна дати їй завдання фотографувати дорогу.
Постарайтеся в дорозі поговорити про тварин, у яких будиночок завжди з собою; наприклад, равлик: «Де б ця тварина не була, вона вдома. Уяви, що ти равлик. Зроби «чик-чирик, я в будиночку»».
По приїзді
Скажіть дитині: «Ось ми й в безпеці. Дякую за те, що ми разом змогли це зробити. Зараз будемо знайомитися з нашим новим будинком. Він не схожий на наш будинок. Я не знаю, чи сподобається він тобі і мені. Але ми зможемо його зробити нашим.
Ми з тобою – як равлики. Наш будинок завжди з нами. А до інших міст ми з тобою звикнемо. Люблю тебе. У нас обов’язково все буде добре, де б ми не були».
Бережіть себе і нехай у всіх нас все буде добре.
