Не завжди на підприємствах з небезпечним виробництвом дотримуються основних вимог щодо безпечних умов праці. В таких ситуаціях найчастіше й трапляються нещасні випадки на виробництві. Як наслідок працівник отримує травму, і виникає необхідність отримати компенсацію.
Як це зробити розповідають у Мінюсті, пише «Я і Закон».
Конституція України у статті 43 гарантує кожному право на працю. Цією ж статтею Конституція України, зокрема визначає, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці.
Статтею 153 Кодексу законів про працю України передбачено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Питання отримання компенсації на виробництві за пошкоджене здоров’я, внаслідок отриманої травми від нещасного випадку, регулюють такі нормативно-правові акти як: Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 № 337, Порядок призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затверджений постановою правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 № 11.
Відтак, у разі виникнення нещасного випадку має дотримуватися наступний алгоритм дій:
Крок 1: потерпілий або інші співробітники, в разі якщо він сам не може, повинні вжити всіх можливих заходів, необхідних для надання допомоги потерпілому та негайно повідомити про нещасний випадок безпосередньому керівникові робіт, службі охорони праці підприємства (установи, організації) або іншій уповноваженій особі підприємства (установи, організації);
Крок 2: безпосередній керівник робіт зобов’язаний:
терміново організувати надання першої домедичної допомоги потерпілому та забезпечити у разі потреби його направлення до закладу охорони здоров’я;
негайно повідомити роботодавцеві про те, що сталося;
зберегти до прибуття комісії з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку обстановку на робочому місці, машини, механізми, обладнання, устатковання у такому стані, в якому вони були на момент нещасного випадку, якщо це не загрожує життю та здоров’ю інших працівників і не призведе до більш тяжких наслідків або порушення виробничих процесів;
Крок 3: медичний заклад, куди доставлено або звернувся потерпілий, фіксує факт нещасного випадку на виробництві зі слів потерпілого або осіб, які його доставили (якщо сам потерпілий не може про це повідомити, наприклад, при несвідомому стані).
Невідкладно медичний заклад передає з використанням засобів зв’язку та протягом доби на паперовому носії екстрене повідомлення про звернення потерпілого з посиланням на нещасний випадок на виробництві підприємству-роботодавцю потерпілого, територіальному органу Державної служби України з питань праці та управлінню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України за місцем настання нещасного випадку;
Крок 4: роботодавець після отримання інформації від безпосереднього керівника робіт, повідомлення від закладу охорони здоров’я, заяви потерпілого, членів його сім’ї чи уповноваженої ним особи, протягом двох годин з використанням засобів зв’язку (не пізніше наступного робочого дня на паперовому носії) зобов’язаний повідомити, окрім вищезазначених установ також:
- керівника підприємства, на території якого стався нещасний випадок, якщо потерпілий є працівником іншого підприємства;
- керівника первинної організації профспілки незалежно від членства потерпілого в профспілці, а у разі відсутності профспілки − уповноважену найманими працівниками особу з питань охорони праці;
- уповноважений орган чи наглядову раду підприємства (у разі її утворення);
- орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій у разі, коли нещасний випадок стався внаслідок пожежі.
У випадку, якщо нещасний випадок підлягатиме спеціальному розслідуванню (нещасний випадок із смертельними наслідками або що спричинив тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого тощо) додатково повідомляються місцева держадміністрація або орган місцевого самоврядування (у разі відсутності уповноваженого органу чи наглядової ради підприємства), орган галузевої профспілки вищого рівня, а у разі його відсутності − територіальне профоб’єднанню та орган поліції.
Крок 5: комісія з розслідування нещасних випадків, що не підлягають спеціальному розслідуванню утворюється наказом роботодавця не пізніше наступного робочого дня після отримання інформації про нещасний випадок на виробництві.
Комісія із спеціального розслідування утворюється Державною службою України з питань праці та/або її територіальним органом протягом одного робочого дня після отримання від роботодавця письмового повідомлення про нещасний випадок або за інформацією, отриманою з інших джерел.
На які виплати може розраховувати потерпілий у зв’язку з нещасним випадком на виробництві
Усі працівники згідно із Законом України «Про охорону праці» підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.
Підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, що стався (сталося/сталася) за встановленою формою, складений відповідною комісією.
Відповідно до Поряду призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 № 11, у разі настання страхового випадку управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України зобов’язане своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну потерпілому внаслідок ушкодження його здоров’я або в разі його смерті особам, які мають на це право, виплачуючи:
1) допомогу по тимчасовій непрацездатності (виплати за перші п’ять днів тимчасової непрацездатності потерпілого проводиться за рахунок коштів роботодавця);
2) одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого (призначається при встановленні медико-соціальною експертною комісією стійкої втрати професійної працездатності);
3) щомісячну страхову виплату втраченого заробітку потерпілого (призначається при встановленні медико-соціальною експертною комісією стійкої втрати професійної працездатності);
4) страхову виплату потерпілому у розмірі його середньомісячного заробітку при тимчасовому переведенні його на легшу, нижчеоплачувану роботу;
5) щомісячну страхову виплату особам, які мають на неї право в разі смерті потерпілого;
6) відшкодування вартості поховання потерпілого та пов’язаних з цим ритуальних послуг.
У разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті (стаття 41 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).
