При спадкуванні за заповітом виникає питання: чи все буде так, як вказав заповідач? Так, але з певними законодавчо визначеними застереженнями.
Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька осіб (незалежно від наявності родинних відносин), а також позбавити права на спадкування будь-яку особу з числа спадкоємців за законом без зазначення причин такого рішення. У цьому разі така особа не може одержати право на спадкування.
Однак, заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов’язкову частку у спадщині.
Хто має таку обов’язкову частку у спадщині незалежно від наявності та змісту заповіту?
- малолітні та неповнолітні діти;
- повнолітні непрацездатні діти;
- непрацездатні вдова чи вдівець;
- непрацездатні батьки.
Непрацездатними особами є пенсіонери (особи, які досягли пенсійного віку, встановленого законодавством) та особи, визнані інвалідами у встановленому законом порядку незалежно від групи інвалідності.
Така обов’язкова частка складає половину частки, яка належала б особі у разі спадкування за законом.
Тобто, якщо у чоловіка є дві неповнолітні дитини, немає дружини та батьків, за законом його діти спадкували би його майно по 50 % кожен. Втім, якщо чоловік зазначив у заповіті спадкоємцем тільки одну дитину, інша дитина має право на половину належної їй по закону частки, тобто на 25 %.
Окрім того, не потрібно забувати про те, що предмет спадкування може бути об’єктом спільної сумісної власності подружжя. У даному випадку, незалежно від наявності заповіту на іншу особу, той з подружжя, який пережив заповідача, має право на отримання свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя.
