Довіреність – це фактично той же договір, тільки договір доручення. Вона потрібна в тих випадках, коли людина не має можливості особисто вчинити потрібну дію. Тож, ця особа, як поручитель, з одного боку та її представник з іншого боку, домовляються про виконання ним дій у інтересах поручителя.
Про це розповідають у Мінюсті, пише «Я і Закон».
Форма довіреності повинна відповідати формі, в якій, відповідно до закону, має вчинятися правочин. У довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити представнику. Чинним законодавством передбачено, що у населених пунктах, де немає нотаріусів, довіреності можуть бути посвідчені уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування. Довіреності, посвідчені зазначеними посадовими особами, прирівнюються до нотаріально посвідчених.
При цьому стаття 245 Цивільного кодексу України містить застереження щодо виду довіреностей, які не можуть бути посвідчені уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, а саме: довіреності на право розпорядження нерухомим майном, довіреності на управління і розпорядження корпоративними правами та довіреності на користування та розпорядження транспортними засобами.
Особливу увагу слід звернути на строк дії і дату посвідчення довіреності. Строк довіреності встановлюється у самому документі. Якщо строк довіреності не встановлений – вона зберігає чинність до припинення дії.
Довіреність, у якій не зазначена дата її посвідчення, є нікчемною.
Чи можна скасувати довіреність?
Особа, яка видала довіреність, за винятком безвідкличної довіреності, може в будь-який час її скасувати. Для цього необхідно подати нотаріусу заяву відповідного змісту.
Особа, яка видала довіреність і згодом скасувала її, повинна негайно повідомити про це представника, а також відомих їй третіх осіб, для представництва перед якими була видана довіреність.
Безвідклична довіреність – це довіреність, яка протягом певного часу не може бути скасована («відкликана») довірителем. В Україні така довіреність може бути видана лише у випадках, передбачених законодавством. І одним з таких випадків є виконання або забезпечення виконання зобов’язань учасників як сторін корпоративного договору.
