Розписка є підставою для повернення позичених грошей у судовому порядку в Україні.
Тож зазвичай юристи “стоять на сторожі” інтересів особи, яка передає гроші в борг (позикодавця).
Так, згідно з судовою практикою, розписка є документом, який підтверджує факт укладання договору позики, визначає його умови та підтверджує факт передачі грошей.
Для можливості стягнення боргу в судовому порядку розписка має містити наступні відомості:
1) дані особи, яка бере в борг, та особи, яка дає в борг (ПІБ, РНОКПП, дата народження, адреса реєстрації);
2) вказівка про факт отримання грошей та їх суму (цифрами та літерами);
3) валюта: у якій валюті надаються гроші та у якій валюті мають бути повернуті;
4) строк повернення грошей (якщо не зазначити, суд може дійти висновку про відсутність взагалі обов’язку повернення коштів);
5) дата та підпис боржника.
Розписка не має містити виправлень та має бути складена “від руки”.
Однак, слід подбати і про інтереси особи, яка отримує гроші в борг (позичальник).
Так, частіше за все, в борг беруть гроші особи, які опинилися у складних життєвих обставинах. Згодом до стану незахищеності додається усвідомлення необхідності та пошук варіантів повернення боргу, що створює додатковий психологічний тиск. Відтак, позичальник у більшості випадків є вразливим до зловживань з боку позикодавця.
Які ж ризики виникають у позичальника та що з ними робити?
Ризик № 1 — покладання “усіх надій” на свідків.
Згідно з судовою практикою показання свідків не можуть бути належним доказом передання / непередання / повернення грошей або їх кількості. Однак, свідки можуть підтвердити обставини передання або повернення грошей та стати психологічним гарантом безпечності вчинюваних дій.
Ризик № 2 — розписка складена, але гроші не отримані.
Розписка є підтвердженням факту передачі грошей, тож, не варто віддавати розписку, поки гроші не “на руках” у позичальника.
Ризик № 3 — у тексті розписки згодом можуть з’явитися виправлення, закреслення, дописки.
Після складення розписки слід залишити собі посвідчену позикодавцем копію оригіналу такої розписки.
Ризик № 4 — відсутність підтвердження повернення грошей або їх частини.
Щоб у позикодавця не було підстав ініціювати судовий процес, борг слід віддавати також під розписку або в обмін на оригінал первинної розписки або в безготівковій формі.
Звертаємо увагу, що викладене стосується класичної розписки про надання грошей в борг. Якщо розписка надається, наприклад, на підтвердження отримання авансу або передоплати за товари або послуги, такі відносини будуть регулюватися зовсім іншими правовими нормами.
