Персональні дані — будь-які дані, які дають змогу ідентифікувати особу.
Поширеним є міф, що персональними даними є лише паспортні дані, однак, це не відповідає дійсності.
Так, лише ім’я без зазначення прізвища або інших даних не дає змогу ідентифікувати особу та не буде вважатися персональними даними саме по собі.
Натомість, ім’я разом з відомостями про дату народження або місце роботи вже може дозволити визначити про яку саме особу йде мова, а тому такі дані можуть вважатися персональними.
Так само персональними даними можуть бути відомості про місце проживання, номер телефону, адресу електронної пошти, фото-/відео-/аудіо- записи, медичні та банківські дані, геолокація, ІР адреса, тощо, за умови, що вони дають змогу ідентифікувати особу.
Персональні дані, опубліковані, наприклад, в соціальних мережах, також захищаються законом та не можуть використовуватися третіми особами за відсутності у них на те законних підстав.
Використання (або мовою закону — обробка) персональних даних може здійснюватися тільки на законних підставах
Найбільш розповсюдженими порушеннями прав у цій сфері є такі:
- Використання номеру телефону та імені (що у сукупності є персональними даними) для пропонування товарів / робіт / послуг, тобто в цілях реклами (так звані «холодні дзвінки»). Зазвичай, у такій ситуації достатньо повідомити особу, яка телефонує, про відсутність згоди на отримання рекламних дзвінків / смс, та попросити більше не турбувати.
- Використання даних колекторами (номеру телефону, адреси) для стягнення боргу, до якого особа не має відношення. Так само, у цій ситуацій слід повідомити про ненадання згоди на обробку персональних даних. У разі, якщо продовжують «тероризувати», — скаржитися до Національного банку України та / або Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
- Ненадання особі інформації про її ж персональні дані. У цій ситуацій доцільно буде звернутися з письмовим запитом про доступ до персональних даних.
Джерело: юридична компанія «Трінітас»
