Позивач просив суд зобов’язати ГО «Центр протидії корупції» спростувати інформацію шляхом вилучення даних щодо нього в мережі «Інтернет» у Реєстрі національних публічних діячів України, оскільки з 2017 року він не є національним публічним діячем, а з 2014 року не є народним депутатом України.
Зазначив, що Служба фінансового моніторингу України включила реєстр до Методичних рекомендацій щодо проведення моніторингу фінансових операцій публічних діячів, а це ускладнює взаємодію таких осіб із банками та іншими фінансовими установами.
Районний суд задовольнив позов, визнав вказану інформацію недостовірною і зобов’язав відповідача спростувати інформацію шляхом вилучення спірних даних із реєстру, оскільки позивач вже не є національним публічним діячем.
Апеляційний суд скасував попереднє рішення та відмовив у задоволенні позову, оскільки розміщена інформація не порушує прав позивача, а стосується періоду, коли він був народним депутатом.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду залишив без змін постанову апеляційного суду, зробивши такі правові висновки.
Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на свободу вираження поглядів.
Відповідно до ч. 2 ст. 63 Закону України «Про вибори народних депутатів» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, інформація, що міститься у документах, поданих до Центральної виборчої комісії для реєстрації кандидатів, є відкритою.
У статтях 3, 4, 6 Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації, схваленої 12 лютого 2004 року Комітетом Міністрів Ради Європи, указується, що політичні діячі підлягають ретельному громадському контролю.
Спірна інформація не є недостовірною та не порушує прав позивача, тому не є предметом судового захисту. Ця інформація дійсна та достовірна, не порочить честь, гідність та ділову репутацію позивача.
Зміст позовних вимог, викладених у позовній заяві, не містить жодних конкретних посилань на те, яку саме інформацію (висловлювання), поширену в реєстрі, слід визнати недостовірною й такою, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію позивача.
Розміщена в реєстрі інформація стосується періоду, коли позивач був народним депутатом (грудень 2012 року – листопад 2014 року). Крім того, аналогічна за змістом інформація міститься на офіційному сайті Верховної Ради України.
Доводи заявника про те, що визначення його національним публічним діячем ускладнює йому взаємодію з банками та іншими фінансовими установами, не спростовують правильність висновків суду апеляційної інстанції, оскільки не є предметом розгляду у справі про захист честі, гідності та ділової репутації.
Крім того, Верховний Суд зазначив, що такий спосіб судового захисту, як вилучення певної інформації, не відповідає змісту позовних вимог і по суті є цензурою діяльності щодо певної особи.
Постанова Верховного Суду від 14 липня 2021 року у справі № 757/14418/20-ц (провадження № 61-4424св21) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/98454238.
