Дані щодо клієнтів, їх банківських рахунків, фінансово-економічного стану, операцій, їх обсягів – давно цікавлять фіскалів та правоохоронні органи. Як наслідок отримання даної інформації може спричинити посилений контроль, перевірки, арешт коштів.
Банки давно зобов’язані:
- надсилати повідомлення до відповідного контролюючого органу (податкової) про відкриття або закриття рахунку юридичної особи, фізичної особи-підприємця. Видаткові операції за такими рахунками проводяться виключно після отримання повідомлення контролюючого органу про взяття рахунку на облік.
- перевіряти під час відкриття або закриття рахунку фізичної особи наявність інформації про внесення такої особи до Єдиного реєстру боржників та у разі наявності фізичної особи в даному реєстрі – направити повідомлення про відкриття або закриття рахунку у виконавчу службу;
- повідомляти виконавчу службу про відкриття рахунку клієнту, щодо якого є публічне обтяження майна.
Порядок розкриття банківської таємниці визначається ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» та Правилами зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, затвердженими Постановою НБУ від 14.07.2006 року №267. Так, Національний банк вніс зміни в дані Правила і тепер правоохоронні органи можуть отримати доступ до банківської таємниці (в тому числі фізичної особи) за письмовим запитом без отримання рішення суду.
Так, банківську таємницю щодо фізичних осіб можуть отримати без рішення суду:
- органи прокуратури України, Державне бюро розслідувань, Національне антикорупційне бюро України у справах щодо виявлення необґрунтованих активів та збору доказів їх необґрунтованості в межах їх компетенції — на їх письмову вимогу щодо операцій за рахунками фізичної особи за конкретний проміжок часу із зазначенням контрагентів;
- Національне антикорупційне бюро України в межах його компетенції, у тому числі у справах щодо виявлення необґрунтованих активів та збору доказів їх необґрунтованості, — на його письмову вимогу щодо рахунків, вкладів, правочинів, операцій за рахунками або без відкриття рахунків конкретної фізичної особи за конкретний проміжок часу із зазначенням контрагентів;
- податкова: а) на письмову вимогу щодо наявності банківських рахунків;
- Держфінмоніторинг на його запит щодо фінансових операцій, пов’язаних з фінансовими операціями, що стали об’єктом фінансового моніторингу (аналізу) згідно із законодавством щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, а також учасників зазначених операцій;
- органи державної виконавчої служби, приватні виконавці на їхню письмову вимогу з питань виконання рішень судів та рішень, що підлягають примусовому виконанню відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», стосовно наявності та/або стану рахунків боржника, руху коштів та операцій на рахунках боржника за конкретний проміжок часу, а також про інформацію щодо договорів боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком;
- Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, на його письмову вимогу у зв’язку із здійсненням ним виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, — щодо наявності та стану рахунків, операцій за рахунками конкретної фізичної особи;
- центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, з метою здійснення верифікації та моніторингу державних виплат на його запит щодо банківських рахунків фізичних осіб, яким призначено, нараховано та/або здійснено державні виплати, а також фізичних осіб, які звернулися за призначенням державних виплат, операцій списання з рахунків та/або зарахування на рахунки і залишки за такими рахунками на визначену дату або за конкретний проміжок часу.
Банківську таємницю щодо фізичних осіб – підприємців та юридичних осіб можуть отримати без рішення суду:
- органи прокуратури України, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Національної поліції, Національного антикорупційного бюро України, Антимонопольного комітету України — на їх письмову вимогу стосовно операцій за рахунками конкретної юридичної особи або фізичної особи — суб’єкта підприємницької діяльності за конкретний проміжок часу;
- органи прокуратури України, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України у справах щодо виявлення необґрунтованих активів та збору доказів їх необґрунтованості в межах їх компетенції — на їх письмову вимогу щодо операцій за рахунками конкретної юридичної особи, фізичної особи — суб’єкта підприємницької діяльності за конкретний проміжок часу із зазначенням контрагентів;
- Національне антикорупційне бюро України в межах його компетенції, у тому числі у справах щодо виявлення необґрунтованих активів та збору доказів їх необґрунтованості, — на його письмову вимогу щодо рахунків, вкладів, правочинів, операцій за рахунками або без відкриття рахунків конкретної юридичної особи, фізичної особи — суб’єкта підприємницької діяльності за конкретний проміжок часу із зазначенням контрагентів;
- податкова на письмову вимогу щодо наявності банківських рахунків;
- Держфінмоніторинг на його запит щодо фінансових операцій, пов’язаних з фінансовими операціями, що стали об’єктом фінансового моніторингу (аналізу) згідно із законодавством щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, а також учасників зазначених операцій;
- органи державної виконавчої служби, приватні виконавці на їхню письмову вимогу з питань виконання рішень судів та рішень, що підлягають примусовому виконанню відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», стосовно наявності та/або стану рахунків боржника, руху коштів та операцій на рахунках боржника за конкретний проміжок часу, а також про інформацію щодо договорів боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком;
- інші банки у випадках, передбачених цим Законом та Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»;
- Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, на його письмову вимогу у зв’язку із здійсненням ним виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, — щодо наявності та стану рахунків, операцій за рахунками конкретної юридичної, фізичної особи — суб’єкта підприємницької діяльності;
Таким чином, банки зобов’язані «у справах щодо виявлення необґрунтованих активів та збору доказів їх необґрунтованості» не просто повідомляти про наявність рахунків, а й надавати повну виписку із зазначенням руху коштів по рахунку та контрагентів. Банки матимуть право відмовляти у випадку неналежного оформлення запиту від відповідних органів. Таким чином банки приймають рішення відмовляти чи надавати інформацію щодо клієнтів, і в даному випадку окрім норм закону діє і суб’єктивний фактор і «привілегії» для окремих клієнтів. Якщо клієнт не погоджується с фактом розкриття банківської таємниці, то такі дії потрібно оскаржувати в судовому порядку. Також отримані податковими/правоохоронними органами докази неналежним чином (з порушенням порядку) можна визнати неналежними. Тому своєчасно звертайтесь за правовою допомогою.
Автор: Галина Кучеренко,
глава АО KVADRA PRAVO
