25 квітня 2019 року Другий сенат Конституційного Суду України ухвалив важливе рішення у справі за конституційними скаргами Скрипки Анатолія Володимировича та Бобиря Олексія Яковича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28 лютого 1991 року № 796–XII зі змінами (далі – Закон № 796–XII).
Так, Закон № 796–XII
Згідно зі статтею 59, яка регулює питання призначення пенсії військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, пенсії військовослужбовцям призначаються з їхнього грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону.
Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їхніх сімей пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї за їхнім бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали під час виконання обов’язків військової служби (службових обов’язків), або відповідно до статті 54 цього Закону.
Тим, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до Закону або за бажанням таких осіб з п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Таким чином, військовослужбовці, які постраждали під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС під час виконання військового обов’язку, мають різний рівень соціального забезпечення і законодавець тим самим порушив конституційний принцип рівності.
При цьому рішенням від 25 квітня 2019 року Конституційний Суд України визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення «дійсної строкової», яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії, виходячи з п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.
На думку Конституційного Суду України, законодавець не забезпечив певній категорії військовослужбовців, які виконують конституційно значущі функції щодо захисту Вітчизни, особливими умовами соціального захисту, обсяг яких має передбачати гідні умови їхнього життя й повне відшкодування заподіяної шкоди, чим порушив сутність конституційного права на соціальний захист, конституційні гарантії щодо безумовного забезпечення належного рівня їхнього соціального захисту.
Отже, словосполучення «дійсної строкової», що міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди під час обчислення пенсії, виходячи з п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення 25 квітня 2019 року.
Варто зазначити, що Вінницький апеляційний адміністративний суд і Сьомий апеляційний адміністративний суд у своїх рішеннях ставав на захист військовослужбовців, які постраждали під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС під час виконання військового обов’язку.
Так, у рішенні ВААС від 29 серпня 2018 року у справі № 822/1311/18 () суд дійшов висновку, що позивач, як військовозобов’язаний у складі військової частини 43187 у період з 24 червня 1988 року по 27 жовтня 1988 року виконував роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження, тобто є військовослужбовцем у розумінні статті 10 Закону № 796–XII), а тому вважається особою, яка брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи як військовослужбовець, відноситься до категорії осіб, які мають право на отримання пенсії, обчисленої з п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Разом з тим у рішенні СААС від 13 жовтня 2018 року у справі № 806/1867/18 колегія суддів зазначила, що військовослужбовці та призвані на військові збори військовозобов’язані мають користуватись всією повнотою соціально-економічних, політичних та особистих прав і свобод громадян рівною мірою, у зв’язку з чим позивач має право на перерахунок пенсії відповідно до ст. 59 Зaкoну № 796–XII.
Водночас Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, скасовуючи зазначені рішення (23 квітня 2019 року http://reestr.court.gov.
Однак, враховуючи прийняте рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року, правова позиція під час вирішення зазначених категорій справ кардинально зміниться, у зв’язку з чим очікується збільшення надходжень адміністративних позовів про поновлення порушених прав військовослужбовців, які постраждали під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС під час виконання військового обов’язку.
За інформацією, наданою помічником судді Сьомого апеляційного адміністративного суду
