Поява у податкових органів інформації про доходи українських резидентів від Fenix International Ltd стала одним із найпомітніших наслідків практичного застосування міжнародного обміну податковою інформацією.
Про це у своїй статті зазначає адвокат Микита Богданов.
Сьогодні ця тема перейшла від теоретичних дискусій у сферу практичної взаємодії
ДПС із платниками податків. Податкові органи активно надсилають запити про надання
пояснень та документального підтвердження щодо доходів від Fenix International Ltd
(зокрема, за 2023 рік). У моїй адвокатській практиці кількість звернень від осіб, які
отримали подібні листи від ДПС, останнім часом суттєво зросла.
Така активність контролюючих органів породжує для платників низку практичних
питань. Насамперед йдеться про доказове значення інформації, отриманої від іноземного органу: чи достатня вона сама по собі для підтвердження факту отримання доходу, які обставини має встановити та довести ДПС і яке значення для цього мають відомості про обліковий запис, його ідентифікатори та зазначені в міжнародній інформації суми.
Водночас отримання запиту від ДПС саме по собі не означає встановлення факту
порушення податкового законодавства чи визначення податкового зобов’язання. Однак саме на цьому етапі платник опиняється в ситуації правової невизначеності: він не завжди розуміє, якою інформацією вже володіє контролюючий орган, які документи має право вимагати ДПС та які наслідки може мати надання відповіді або її ненадання.
Ключові орієнтири для вирішення цих питань сформульовані у практиці Верховного Суду, зокрема у справах № 240/22077/25 та № 560/9531/25.
Як інформація про дохід від OnlyFans потрапляє до ДПС
У справах № 240/22077/25 та № 560/9531/25 схема була однаковою: компетентний
орган Великої Британії передав ДПС України інформацію про платежі від Fenix International Ltd, оператора платформи OnlyFans, на користь фізичних осіб-резидентів України. На підставі цієї інформації ДПС призначала документальну позапланову невиїзну перевірку та за її результатами донараховувала ПДФО і військовий збір.
Ця схема вже стала типовою: інформація, отримана від іноземного компетентного
органу, потрапляє до української ДПС, після чого контролюючий орган використовує її як підставу для податкового контролю.
Що означає запит ДПС для платника
Саме на цьому етапі для фізичної особи виникає найбільше практичних питань.
Підставою для проведення документальної позапланової перевірки, зокрема, може
бути отримання податкової інформації, що свідчить про можливі порушення платником
податкового законодавства, якщо платник не надає пояснення та їх документальне
підтвердження на запит контролюючого органу у встановлений строк (підпункт 78.1.1
пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України). Тому запит ДПС не варто сприймати ані як формальність, ані як уже прийняте рішення про донарахування податків.
При цьому відповідь на запит не повинна формуватися за принципом «ДПС уже все знає, тому я просто підтверджу наведені нею цифри». Перш ніж надавати пояснення або документи, необхідно встановити, які саме обставини зазначені в запиті, на яку інформацію посилається контролюючий орган, якого періоду вона стосується та які саме документи пропонується надати. Міжнародна інформація є законним джерелом, але не автоматичним доказом доходу.
У постанові від 17 червня 2026 року у справі № 240/22077/25 Верховний Суд визнав,
що відомості, отримані ДПС у межах міжнародного обміну, є джерелом податкової
інформації. Посилаючись на пп. 72.1.4 п. 72.1 ст. 72 та пп. 83.1.2 п. 83.1 ст. 83 ПК України, Суд підкреслив, що такі дані можуть використовуватися під час податкового контролю, у тому числі для призначення перевірок та прийняття рішень за їх результатами.
Цей висновок є принциповим: Верховний Суд підтвердив законність самого
механізму використання інформації від компетентних органів Великої Британії. Відтак
позиція про те, що іноземна інформація не може застосовуватися ДПС лише через її
«іноземне походження», повністю спростовується судовою практикою.
Водночас Суд провів чітку межу: сам факт отримання міжнародної інформації не
звільняє контролюючий орган від обов’язку довести обставини, з якими закон пов’язує
виникнення податкового обов’язку. При цьому суд зобов’язаний оцінити достатність,
достовірність і взаємозв’язок усіх наявних у справі доказів у їх сукупності.
У постанові від 25 червня 2026 року у справі № 560/9531/25 Верховний Суд
сформулював цю позицію ще чіткіше: наявність міжнародної податкової інформації не
може бути достатньою підставою для висновку про отримання платником
оподатковуваного доходу та визначення грошових зобов’язань без з’ясування інших
обставин, які входять до предмета доказування. Саме в цьому контексті сформована правова позиція Верховного Суду відкриває чіткі перспективи для адвокатського захисту.
Оскільки відомості з-за кордону можуть використовуватися під час здійснення податкового контролю, але самі по собі не є достатніми для висновку про отримання платником оподатковуваного доходу, правнича допомога полягає у системному спростуванні висновків контролюючого органу через детальний аналіз сукупності доказів.
У подібних спорах предметом дослідження можуть бути реальний рух коштів,
механізми роботи платформи, належність ідентифікації платника, правильність валютних розрахунків та достатність доказів, покладених ДПС в основу податкового повідомлення рішення.
Що саме повинна довести ДПС
Предметом доказування є не лише факт надходження міжнародної інформації, а й
те, чи підтверджує вона отримання особою саме оподатковуваного доходу, його розмір та період.
На практиці між інформацією від іноземного органу та податковим зобов’язанням
має бути встановлений послідовний доказовий ланцюг:
іноземний компетентний орган → Fenix International Ltd → конкретний обліковий запис на платформі → зв’язок цього акаунта з конкретною фізичною особою → факт отримання доходу → розмір доходу → момент його отримання → відповідний податковий період.
Саме повнота цього ланцюга стала центральним питанням у справах Верховного
Суду.
Що насправді означає зазначена сума
Найбільш практично значущим є питання про природу грошового показника, який
надходить до ДПС.
У справі № 240/22077/25 Верховний Суд встановив, що міжнародна інформація
містила відомості про платформу OnlyFans, Fenix International Ltd, кількість транзакцій та відповідний грошовий показник у доларах США.
Проте суди першої та апеляційної інстанцій не з’ясували, які саме відомості відображають ці показники. Зокрема, вони не встановили, чи є зазначена сума розміром фактично отриманого платником доходу, чи іншим узагальненим показником діяльності облікового запису на платформі за відповідний звітний період.
Верховний Суд не зробив висновку, що дані Fenix International Ltd є недостовірними.
Він звернув увагу на інше: перш ніж використовувати конкретну цифру для визначення податкового зобов’язання, суд повинен встановити, що саме ця цифра означає.
Тому у спорі недостатньо встановити, що в інформації від іноземного органу
міститься певна сума. Потрібно встановити її економічний та доказовий зміст.
Чи стосується інформація саме конкретної особи
У справі № 240/22077/25 платник звертав увагу на відсутність у міжнародній
інформації РНОКПП та банківських реквізитів, а також на наявність позначок «Data not
held» у відповідних полях.
Однак відсутність РНОКПП або банківських реквізитів не свідчить про автоматичну
недопустимість чи непридатність інформації для ідентифікації особи.
Суд вказав на необхідність дослідження інших ідентифікуючих відомостей та того,
наскільки вони дозволяють пов’язати відповідну інформацію саме з конкретною особою.
У справі № 560/9531/25 Верховний Суд розвинув цей підхід і зазначив, що належна
оцінка міжнародної податкової інформації потребує дослідження не лише її змісту, а й
особливостей функціонування відповідної платформи, порядку створення облікових
записів, вимог до підтвердження особи користувача, механізмів верифікації даних та
значення ідентифікаторів, які використовує платформа.
Таким чином, питання не зводиться до наявності або відсутності одного конкретного
реквізиту.
Потрібно встановити, наскільки сукупність наявних ідентифікаторів дозволяє
достовірно пов’язати конкретний обліковий запис та зазначені щодо нього дані з
конкретним платником податків.
Коли саме виник дохід
Ще одна обставина, яку Верховний Суд визнав такою, що має безпосереднє значення
для визначення податкового зобов’язання, це момент отримання доходу.
У справі № 240/22077/25 платник оскаржував, зокрема, підхід ДПС до перерахунку
іноземного доходу в гривню. ДПС застосувала курс НБУ станом на 31 грудня відповідного року, тоді як платник наполягав на застосуванні курсу на дату фактичного отримання кожного доходу.
Верховний Суд послався на пункт 164.4 статті 164 ПК України, відповідно до якого
доходи, отримані в іноземній валюті, перераховуються у гривню за курсом НБУ, що діє на момент нарахування або отримання такого доходу.
Водночас суди попередніх інстанцій не встановили самого факту та моменту
отримання відповідного доходу. Саме тому Верховний Суд визнав необхідним повторне
дослідження цих обставин. Отже, у спорі має значення не лише питання «скільки доларів чи євро зазначено в інформації», а й питання «коли саме відповідний дохід був отриманий платником».
Тягар доказування не переноситься автоматично на платника
Окреме практичне значення має застосування статті 77 КАС України.
Верховний Суд у постанові від 25 червня 2026 року зазначив, що в адміністративній
справі про протиправність рішення суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо
доказування правомірності такого рішення покладається на відповідача. При цьому суб’єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні в нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази.
Це не означає, що платник взагалі звільняється від доказових обов’язків. Верховний
Суд одночасно звернув увагу на обов’язки фізичної особи вести облік доходів, подавати декларацію у випадках, передбачених законом, та підтверджувати зазначені в ній відомості належними документами. Але в спорі про правомірність податкового повідомлення-рішення ДПС не може обмежитися посиланням на те, що певна інформація надійшла з-за кордону. Вона повинна довести правомірність власного рішення.
Саме тому Верховний Суд у двох справах не прийняв підхід, за якого міжнародна
інформація фактично перетворювалася на презумпцію отримання платником відповідного доходу.
Висновок
Верховний Суд підтвердив, що іноземні доходи резидента підлягають
оподаткуванню, а інформація з міжнародного обміну є законною підставою для перевірки. Проте сама по собі така інформація не є достатньою для висновку про отримання платником оподатковуваного доходу: ДПС має довести факт, розмір та період отримання доходу конкретною особою. Отримання запиту свідчить про початок заходів податкового контролю, однак саме по собі не означає визначення грошового зобов’язання чи виникнення податкового боргу.
Перш ніж відповідати, варто перевірити щонайменше чотири обставини: чи підтверджує інформація зв’язок акаунта саме з цим платником, а не лише збіг окремих персональних даних; чи є передана сума фактично отриманим доходом або іншим узагальненим показником діяльності облікового запису за відповідний період; чи правильно визначено момент отримання доходу та застосовано відповідний валютний курс; а також чи дотримано ДПС встановленої законом процедури призначення та повідомлення про перевірку, зокрема щодо направлення наказу та повідомлення за податковою адресою платника.
Міжнародний обмін податковою інформацією може бути підставою для податкового
контролю, однак не звільняє ДПС від обов’язку довести належними та достатніми доказами факт отримання доходу конкретною особою, його розмір, момент отримання та відповідний податковий період.
Автор адвокат Микита Богданов
