В ЄСПЛ розглядається десятий міждержавний позов України проти росії

0
471

Уповноважений у справах Європейського суду з прав людини Маргарита Сокоренко інформує про стан позовів до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) в зв’язку зі збройною агресією росії проти нашої держави:

«У зв’язку з повномасштабною війною рф проти України, внаслідок чого російськими збройними силами масово порушуються права людини, в 2022 році Україна подала черговий міждержавний позов до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), який вже є десятим з моменту збройної агресії росії проти нашої держави з лютого 2014 року.

23.06.2022 Урядом України подано до ЄСПЛ міждержавну заяву проти росії «Україна проти Росії (Х)» за заявою № 11055/22, провадження у якій почалось ще в березні 2022 року з клопотання про тимчасові заходи в порядку Правила 39 Регламенту ЄСПЛ.

У цій справі ми заявляємо, що росія вчинила велику кількість найважчих порушень Конвенції, серед яких порушення:

  • права на життя (стаття 2),
  • заборони катувань (стаття 3),
  • права на свободу і недоторканність (стаття 5),
  • права на повагу до приватного та сімейного життя (стаття 8),
  • права на свободу думки і вираження поглядів (статті 9 і 10),
  • свободу зібрань та асоціацій (стаття 11),
  • право на захист власності (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції),
  • заборона дискримінації (стаття 14) та інші.

При цьому, враховуючи триваючий характер російського вторгнення в Україну та численні порушення прав людини, про які стає відомо в процесі звільнення захоплених територій, Уряд України подавав кілька доповнень до цієї заяви.

Крім того, в межах цього провадження Україна заявила два важливі клопотання щодо забезпечувальних заходів в порядку Правила 39 Регламенту ЄСПЛ.

Перше подане було в перші ж дні повномасштабного вторгнення. За результатами його розгляду 01.03.2022 ЄСПЛ надав російській федерації вказівки утриматись від атак на населення та цивільні об’єкти. У подальшому ЄСПЛ розширив їх та вказав рф забезпечити цивільному населенню доступ до безпечних евакуаційних маршрутів, медичної допомоги, харчів та безпечних регіонів загалом.

Друге стосувалось українських захисників «Азовсталі». 22.08.2022 було подано низку нових термінових вимог щодо забезпечення права на життя та заборону катування, гарантованих статтями 2 та 3 Конвенції, стосовно українських захисників, які перебували у полоні російських окупантів та щодо яких, за отриманою інформацією, планувалося проведення «суду» в окупованому рф м. Маріуполь. Розглянувши у терміновому порядку зазначене клопотання ЄСПЛ вказав, що у міждержавній справі «Україна проти Росії (Х)» застосовуються вказівки, надані ним у справі «Олійниченко проти Росії та України». У вказаній справі ЄСПЛ надав російській федерації термінові вказівки щодо негайного забезпечення закріплених Конвенцією прав, включно з правом на медичну допомогу, у будь-яких зверненнях від імені українських військовополонених, у яких надано достатньо доказів щодо серйозного і неминучого ризику завдання непоправної шкоди їхній фізичній цілісності (стаття 3 Конвенції) та/або правом на життя (стаття 2 Конвенції). Крім того, ЄСПЛ терміново поінформував Комітет міністрів Ради Європи про вказане рішення.

ЄСПЛ зарекомендував себе як дієвий механізм не лише щодо індивідуальних позовів, а й в розгляді міждержавних справ.

Так, 10 міждержавних позовів України, поданих з 2014 року, розглядаються в чотирьох провадженнях:

  • «Україна проти Росії (щодо Криму)», (№№ 20958/14, 38334/18) стосовно порушень росією прав людини в Криму з лютого 2014 року (так звана «Кримська справа»);
  • «Україна та Нідерланди проти Росії» (№№ 8019/16, 43800/14, 28525/20, 11055/22) стосовно порушень росією прав людини в окупованих районах Донецької та Луганської областей з 2014 року і злочинів під час повномасштабного вторгнення (справа «Україна проти Росії (Х)», долучена ЄСПЛ до цього провадження з лютого 2023 року);
  • «Україна проти Росії (VIII)» (№ 55855/18), яка стосується захоплення трьох українських кораблів ВМС з екіпажами у Керченській протоці в листопаді 2018 року;
  • «Україна проти Росії (IX)» (№ 10691/21) у зв’язку з практикою цілеспрямованих операцій по вбивству опонентів росії як на її території, так і в інших країнах, включаючи членів Ради Європи.

Завдяки ЄСПЛ ми вже маємо два проміжних, але важливих результати: завдяки рішенням щодо прийнятності справ «Україна проти Росії (щодо Криму)» за №№ 20958/14, 38334/18 (проголошене 14.01.2021) й «Україна та Нідерланди проти Росії» за №№ 8019/16, 43800/14, 28525/20 (проголошене 25.01.2023) існує чітке підтвердження міжнародної судової інстанції факту захоплення рф та контролю над тимчасово окупованими територіями Автономної Республіки Крим та м. Севастополь з 27.02.2014 та Донецької і Луганської областей з 11.05.2014, який триває до цього часу.

ЄСПЛ виніс такі рішення першим у порівнянні з іншими міжнародними судами, і Україна на міжнародному рівні вже говорить про захоплення рф її території як встановлений юридичний факт.

А повномасштабне вторгнення рф, яке триває з 24.02.2022, є черговим етапом агресивної війни проти нашої держави. Тому вкрай визначальним фактором є процесуальне рішення ЄСПЛ про приєднання заяви «Україна проти Росії (Х)» за № 11055/22 до справи «Україна та Нідерланди проти Росії» за №№ 8019/16, 43800/14, 28525/20, де вже прийнято рішення про прийнятність.

Міждержавні справи України проти росії становлять особливий пріоритет для ЄСПЛ, про що свідчить активний розгляд справ «Україна проти Росії (щодо Криму)» і «Україна та Нідерланди проти Росії» (обʼєднана) по суті: наразі ми готуємось до усних слухань у 2023 році у першій справі та готуємо коментарі по суті порушень росією прав людини у другій.

І навіть попри виключення рф зі складу Ради Європи у березні 2022 року та припинення її участі в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод з 16 вересня 2022 року ЄСПЛ продовжує розгляд справ проти росії, що становить потужний сигнал для агресора щодо невідворотності юридичного покарання та відповідальності за жахливі й зухвалі порушення прав людини.

І хоч наразі існує певна невизначеність щодо виконання росією потенційних рішень в міждержавних справах, робота здійснюється і в цьому напрямі. Рада Європи продовжує нагляд за виконанням рішень, в яких ЄСПЛ встановив порушення з боку рф, застосовуючи нові підходи та шукаючи нетипові рішення. Крім того, важливе значення має створення Міжнародного компенсаційного механізму, практичне створення якого вже почалось.

Притягнення рф до міжнародно-правової відповідальності має бути не просто стратегічною метою, а філософією перемоги України, на основі якої створюватимуться практичні механізми досягнення цієї мети. Навіть якщо вони будуть новелами не лише для нашої держави, а й для міжнародного співтовариства».

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Пожалуйста, введите ваш комментарий!
пожалуйста, введите ваше имя здесь