ЄСПЛ висловив правову позицію у справі «HYSA v. ALBANIA» від 21.02.2023, заява № 52048/16.
Заявниця, яку підозрювали у вчиненні податкового злочину, пов’язаного зі зловживанням службовим становищем, скаржилася на те, що рішення національних судів про її тримання під вартою не містили відповідного та достатнього обґрунтування.
Розглядаючи цю скаргу, ЄСПЛ зазначив, що згідно з прецедентною практикою Суду, підстави для тримання під вартою повинні ґрунтуватись не тільки на обґрунтованій підозру, але й бути відповідними та достатніми. Обґрунтованість перебування обвинуваченого під вартою має оцінюватися на основі фактів кожної справи та відповідно до її особливостей.
Суд встановив, що рішення національних судів містили тільки вказівки на ризики втечі й повторного вчинення злочину. Однак у них не пояснювався зміст цих ризиків.
Крім того, наведені судові рішення значною мірою ґрунтувалися на серйозних фінансових наслідках правопорушення Заявниці.
Проте Суд зауважив, що тяжкість правопорушення або його наслідки не є самостійними підставами, що обґрунтовують тримання під вартою, і не можуть самі по собі обґрунтовувати позбавлення підозрюваного свободи, якщо вони не враховуються під час оцінки наявності допустимих підстав, за яких може бути видане рішення про тримання під вартою, згідно з практикою Суду.
Відповідно, мало місце порушення п.3 ст.5 Конвенції.